Минулий рік став щасливим і для кількох малюків та підлітків, чиє дитинство затьмарили недбальство й жорстокість батьків. Хлопчиків і дівчаток могли занапастити постійні стреси та брак елементарних життєвих цінностей. Та вчасно нагодилися добрі люди, які змінили на краще дитячі життя.

Сучасну Мауглі правоохоронці знайшли в одному з сіл на Херсонщині. Тринадцятирічна дівчинка не вміла ні читати, ні писати, мала купу інфекційних захворювань.

Маргарита, мешканка с. Лівих Сагів:

- "Киця Мура, де ти була? Я гукала - ти не чула, ти сиділа під столом, їла кашку з молоком. Ти на когось подивися, з ким хочеш подивися".

Її довго відмивали й розчісували. Одяг дезінфікували, тепер лікують захворювання шкіри. Довели дитину до такого стану власна матуся й вітчим. Про це повідомили міліціянтів стурбовані сусіди.

Петро, вітчим дівчинки:

- Всё, хватит, не надо меня снимать! Я - не рок-музыка.

Дмитро, мешканець с. Лівих Сагів:

- Они всё время пьют, гуляют, на их пенсию, а дитё ходит по всему селу. Село их обеспечивало дитя. Она хорошая девочка, а они очень плохие.

Наталя Марчук, співробітниця відділу УМВС України в Херсонській області:

- Она является инвалидом детства по общему заболеванию. Но это не связано с психическим отставаньем - церебральный паралич. Ребенок прекрасно общается со сверстниками, прекрасно запоминает. Но то, что он не знает ни букв, не умеет ни читать, ни писать - это только вина мамы, за что она будет привлечена к ответственности.

Коли про долю малої Рити розповів "Свідок" - її одразу знайшов рідний батько. Чоловік тривалий час не знав, як жила його дочка. Новий рік для дитини має бути щасливим.

Долі херсонської Мауглі мало не повторив Миколка на Київщині. Хлопченя знайшли в напіврозваленій хаті серед купи сіна. Найближчою подругою малого була коза, тоді як рідна ненька з року в рік приятелювала з оковитою. Дитину одразу ж доправили до притулку. Тепер Миколку вчать розмовляти, читати й навіть їсти виделкою. Тамтешні працівники за хлопчика - горою.

Наталя Пирогова, завідувачка притулку для дітей:

- Ребенок не нужен матери. Ну, кому он может быть нужнее на свете? Поэтому этих детей очень жалко, надеюсь, у них в жизни все хорошо будет.

А от шістнадцятирічна Тая з дитячого будинку, що у Дніпропетровську втекла.

Таїсія, колишня безпритульна:

- Как-то я залезла на дерево сорвать яблоко, и воспитательница меня очень избила. Била головой об стенку. Я даже не знаю, за что.

У пошуках ліпшої долі дівчина потрапила до столиці. Малій безпритульній пощастило - після півторарічного бурлакування Києвом натрапила на добрих людей. Тепер живе у затишній квартирі, вимита і вдягнена. А опікуни намагаються відновити її документи.

Юлія Мироненко, мешканка м. Києва:

- Это комитет по делам несовершеннолетних. Мы обращались туда по поводу документов, чтобы нам их восстановили каким-то образом. Нам отказали, сказали, что денег нет. Говорят, она круглая сирота, никто ей заниматься не хочет.

А ще подали до суду на колишній Таїн дитбудинок. Назад до закладу і всіляких реабілітаційних центрів Тая не хоче, каже, має тепер заповітну мрію.

Таїсія, колишня безпритульна:

- Устроить свою личную жизнь, пойти на роботу и добиваться чего-то.

Скільки таких, як вони, в Україні - ніхто до пуття не знає. Урядники кажуть - 15, експерти - 200 тисяч. Через недбальство та жорстокість батьків ці діти стали чужими у власних сім’ях, і тепер розраховують на підтримку всіх небайдужих. "Свідок" сподівається, що Новому році людей, котрі допоможуть дітям у біді, буде більше.