Самогубство солдата. Він повісився після трьох тижнів перебування в армії. Що змусило хлопця, який змалечку мріяв носити форму, просунути голову в зашморг - намагалися з'ясувати наші кореспонденти.

Андрій, батько загиблого:

- Я ж у тебе вірив! Да ти ж мені усі свої секрети розказував! Я ж знав, коли тобі важко, коли тобі як!

Цей чоловік побивається за 18-річним сином. Андрій виріс у селі Бродку, що на Сумщині, змалечку мріяв про службу в армії. А за три тижні після призову його батькам подзвонили з військової частини й повідомили страшну звістку: "Ваш син повісився".

Марія Хоменко, бабуся загиблого:

- Я лічно не вірю, що це зробив він сам. Я припускаю, один процент із 100, що це він сам. Значить десь якась несправедливість, що він не міг винести.

Служив Андрій у Харкові. Тут, у частині внутрішніх військ 30 05 сьогодні зачинений навіть КПП. Керівництво ховається від камер, а солдати затуляють собою, в буквальному сенсі, щілини в паркані, аби жодна військова таємниця не вийшла назовні.

Станіслав Басараб, заступник керівника військової частини №30 05:

- Всю информацию дают только оперативные следователи военной прокуратуры и главного управления пресс-службы внутренних войск МВД Украины. Все, спасибо.

Світлана Павловська, прес-секретар Головного управління внутрішніх військ МВС України:

- Сьогодні на місці події працює бригада військових психологів з нашої академії. З’ясовують всі обставини, які могли сприяти формуванню мотивації вчинку цього юнака, і складається його психологічна карта. І наші фахівці дійшли висновків, що треба приділити увагу тому періоду, який був до служби в армії.

Рідні загиблого вояка кажуть: Андрій скаржився на погане ставлення до нього в частині.

Світлана Сергієнко, сестра загиблого:

- Ніколи йому там не нравилось. Обращались погано, не було ніякого поніманія, до нього всі погано относились. Він хотів, він ждав, що його переведуть на цій неділі в Суми, поближче до нас.

Уночі проти суботи Андрій заступив у наряд до автопарку. На початку четвертої ранку його знайшли у вантажівці, парубок висів на власному форменому паску.

Галина Сергієнко, мати загиблого:

- В 3:10 обходив дружний часті, його бачив. В 3:20 його знайшли неживого, і вже не могли нічого зробить. Оце я в це не вірю! Це треба було наготовиться, приготовиться, щоб таке зробить. Но за 10 хвилин і вже не можна було спасти, в таке я не вірю!

Михайло Хоменко, дядько загиблого:

- Там того парку… Як ось до знаку. Ось дежурная часть, видно все, світло горить, все на виду. Як так могло получиться?

Родичам не дали поспілкуватися з Андрієвими приятелями в частині. А бійця, що був з ним у наряді, нібито, повезли на допит. Обставини смерті розслідує військова прокуратура харківського гарнізону. Вже порушено справу за доведення до самогубства. Проте, хто це скоїв і як, правоохоронці не поточнюють. Принаймні, кажуть, ознак насильницької смерті на тілі Андрія не виявили.

Володимир Павленко, помічник військового прокурора Харківського гарнізону:

- Версия неуставных взаимоотношений рассматривается, опрашиваются сослуживцы, командиры, опрашиваются родители, друзья, учителя данного человека. То есть, отрабатываются все возможные версии, что его подтолкнуло на этот поступок.

Скільки триватиме розслідування, поки невідомо.