Сімейне пекло. В Україні триває шістнадцятиднівка проти гендерного насильства. Більша половина співвітчизниць страждає від хатніх тиранів. Жінок принижують, б'ють, їм забороняють користуватися правами і майном. А вони про все це мовчать. Утім, держава в змозі допомогти.

Те, що починається, як казка, буває, закінчується жахіттям. Сімейний затишок перетворюються на пекло, найрідніший чоловік - на ката.

Ірина, постраждала:

- При людях он нормальный, всё, ведет, все хорошо. Ну, бывало, что я была виновата, что-то разбила. Кончено, бывало. Но я считала, что это мелочь, а для него это не мелочь.

За все молоду дружину запоріжець лупцював - руками, ногами, металевим прутом або й розпеченою викруткою. За два місяці шлюбу сімнадцятирічна дівчина перетворилася на каліку.

Андрій Шарнін, заступник керівника відділу Ленінського РВ міліції м. Запоріжжя:

- Ожоговые раны в областях молочных желез, обеих ягодиц, в области копчика, в паховых областях, в области обеих бедер, голеней.

Про катування дівчина мовчала. До міліції звернулися викладачі профтехучилища, де навчалася постраждала.

Про насильство зазвичай не розповідають. Ні тиран, ні жертва. Це ментальне, кажуть фахівці. Не розуміють співвітчизники, як воно - виставляти на світ брудне шмаття. Та сімейна наруга - явище інтернаціональне. Із ним борються на всій планеті. У нашій країні також налагоджено механізм допомоги родинам із хатніми мучителями.

Алла Загородня, керівник відділу Дніпровської райдержадміністрації м. Києва:

- Підготувати позивну заяву до суду, юрист надасть допомогу, як з юридичних питань вирішити проблему, психолог буде працювати, і, звичайно, соціальний педагог, закріплений за кожною родиною.

Це називається соціальним супроводом. Сім'я погоджується на нього добровільно. То ніби перший крок до позитивних змін разом.

Алла Загородня, керівник відділу Дніпровської райдержадміністрації м. Києва:

- Офіційно в цьому році у нас було відкрито 27 справ соц. супроводу. Знято з позитивним результатом 21 родина.

Сюди приходять і анонімно. Таким консультацію також надають.

Алла Загородня, керівник відділу Дніпровської райдержадміністрації м. Києва:

- Приходят вначале пожаловаться, рассказать о том, как плохо, как мучают.

Знущаються, здебільшого, ті, кого цькували в дитинстві.

Наталя вже чотири роки працює в соціальній службі. Каже, скаржаться на життя, головно, жінки. Буває, терплять протягом тривалого часу.

Наталя Козинська, психолог соціальної служби:

- У нас менталитет такой: любит - значит бьет; меня били, я человеком вырос. Ну, то есть, это нормально.

Природа ж насильства різна. Частина жінок сама провокує тирана. А когось і найслухняніші дружини дратують. Жертви побиття терплять і пробачають наругу.

Наталя Козинська, психолог соціальної служби:

- Беременная женщина, она на сохранении, избил муж. Хорошо так избил, до синяков. Я к ней попала после того, как она поступила. У неё уже стояла роза, муж принес, пришел прощение просить. В общем-то, она простила.

Психолог нагадує: мучителів не змінити. Міліціянти ж додають: покарати можна. Раніше хатні кати за скандали й бійки сплачували штраф, з того таки сімейного бюджету. Нині цю прогалину в законодавстві залатали. Гроші відпрацьовують.

Володимир Гнатюк, співробітник Дніпровського РВ міліції м. Києва:

- В суді приймаються рішення: побутовому порушнику може бути накладений штраф - від 3-х до 5 неоподаткованих мінімумів. Потім можуть бути виправні роботи на місяць з відрахуванням 22%.

Можуть і на п'ять діб за ґрати посадовити. А за кожний повтор правопорушення більшає виправних робіт, зростають штраф і термін затримання.