У Запоріжжі психічно хвора мати вбила дворічного синочка. Вона зіштовхнула його з ліжка. Дитина вдарилася головою й померла в лікарні. Проти неньки порушили кримінальну справу. Такі жахливі трагедії непоодинокі. Буває, дітей мами б'ють за найменшу провину. Чим це загрожує і чи є в таких жінок материнський інстинкт?

Світлана завжди хотіла велику родину. З цією думкою й дорослішала.

Світлана, мешканка м. Боярки:

- Материнский инстинкт - я даже не знаю, как он у меня зародился. Мне кажется, что я росла вместе с ним, еще вот с кукол.

Нині виховує трьох дітей. Каже, буває тяжко, малі вередують. Довго міркувала, як карати, бо без цього ніяк.

Світлана, мешканка м. Боярки:

- Не потому, что хочется, а бывают моменты, когда надо. Ну, у нас вот есть лестница, ступенечки. Младшему - два года, значит, 2 минутки сидит.

Дітей не б'є. Сміється: материнський інстинкт не дозволяє.

Світлана, мешканка м. Боярки:

- Есть связь, я не знаю. Говорят, связь до 7 лет. Нет, мне кажется, что больше.

А цих жінок об'єднує інший статус - горе-мами. Вони били, душили, вбивали своїх дітей.

Мед. працівник:

- При вскрытии было обнаружено, что у ребенка имеется разрыв брыжейки в двух местах.

Це наслідки виховання синочка вісімнадцятирічною кримкою. Стусанами в живіт карала його за розкидані іграшки. А ось в Одесі восьмимісячному малюкові від матусі дісталося за плач.

Іван Майстренко, лікар-реаніматолог:

- Основные повреждения - это перелом ребер, которые создают проблему в его дыхании и состоянии. Черепно-мозговая травма, к счастью, оказалась не тяжелой.

На Вінниччині неньці дитину допомогли виховувати потойбічні голоси.

Затримана:

- В калясці мала. А я на ліжку. А потом мені приснилося, що хтось сказав: кинь її об плиту. Там, де палити дровами. Я взяла і кинула.

Тричі головою об грубку. Такого плекання шестимісячне маля не витримало. А жінка ж була чи не взірцевою матусею, кажуть сусіди.

Лідія Федорівна, сусідка:

- Вона з нею дуже носилася. По-моєму, так, як повинна бути мати.

Невже інстинкт зрадив? Психологи ж припускають: це радше виховання дитини перетворилося на сірі будні.

Юрій Ірхін, психолог:

- Очень часто то дитя, которое было долгожданным, которое она лелеяла и восхищалась, начинает нервировать, раздражать, женщина прикладывает руку. Такое встречается сплошь и рядом. Тут же целовала - тут же налупила.

Не відкидають фахівці і впливу тимчасових змін психіки неньок. Тобто, післяпологової депресії. Вона може тривати впродовж року.

Катерина Гольцберг, психолог:

- В порыве каких-то эмоциональных вспышек гормональных женщина может вести себя неадекватно. Это связано с ее биологией, некоторые центры головного мозга функционирую по-другому.

Хитку психіку радять лікувати. Хоч і за допомоги психіатрів. Це важливо для дитини. Науковці кажуть: якщо першого року життя не налагодити контакту з малюком, він зростатиме з порушеннями. Приміром, у Голандії цьому приділяють чимало уваги. Соцслужби чи не годувати допомагають.

Людмила Литвин, головний дитячий психіатр м. Києва:

- Если у матери какие-то проблемы с кормлением, они выезжают к ней на дом и учат, как правильно приложить к груди, как правильно общаться с ребенком. Опять же чтобы предотвратить это агрессивное поведение.

Агресора і не під час годування виростити можна. Якщо бити за всі хиби.

Катерина Гольцберг, психолог:

- Для того, чтобы воспитать преступника, его нужно бить и не замечать.

Психологи нагадують: дитина - то дзеркало батьківського ставлення. На насильство вони відповідатимуть тим самим. І тут материнський інстинкт не зарадить.