У Луцьку навчити людей елементарних правил культури - справляти природні потреби там, де це дозволено, а не там, де хочеться - взявся пересічний містянин. Над дверима свого під'їзду, куди періодично біжить дзюрити підпила молодь, він почепив електронне табло.

Павло Лісівненко, мешканець м. Луцька (тримає в руках пластмасове порося):

- Подивіться, яка свинка! Хрю-хрю-хрю! От такі свинки і заходять до під'їзду і роблять свою справу, яку ми називаємо справлянням фізіологічних потреб.

Чашу його терпіння у словесних баталіях із невігласами, що облюбували стіни цієї багатоповерхівки, переповнив один необачний крок. Повертаючись із чергового відрядження додому, Павло вступив у калюжу. Покласти проблемі край лучанин зумів за два дні. За один - прилаштував електронне табло над входом до будинку, за другий - під'єднав дроти до свого комп'ютера.

Павло Лісівненко, мешканець м. Луцька:

- Після того, як я цей текст включив, і він почав бігти на табло, то прецедентів справляння фізіологічних потреб вже не стало. Поки що.

Ролик про альтернативне залагодження комунальної проблеми вмить поширився Інтернетом. Мешканці ж під'їзду підбивають підсумки Павлового ноу-хау.

Валерій, мешканець м. Луцька:

- Уже немає тої тусовки вечірньої. Тут раніше було по 15-20 чоловік, і добре малювали пісуарним графіті, що завал. А зараз більш-менш стало. Може, якась мулька спрацювала у людей в голові, що хватить дурку валять.

Микола, мешканець м. Луцька:

- Я вважаю, що це потрібно взагалі. Тим більше, що якщо і люди збираються вночі, вони бачать цей яскравий напис - не гадьте тут. Думаю, нормально.

Та якби в місті було вдосталь громадських убиралень, певен розробник пристрою, дзюркоту в парадних і не чули б. А так на двохсоттисячний Луцьк лише 4 комунальні туалети. Ще два "одногривневі" орендують підприємці. За таких обставин хочеш - не хочеш, а станеш, де притисне. Та в міськраді кажуть: убиралень удосталь, треба тільки навчитися туди ходити.

Ольга Люфт, керівник відділу ЖКГ Луцької міськради:

- Як таке питання проблемне - через культуру самої поведінки. Коли знають, що на пляжі у нас є два туалети, - один на території пляжу, інший - в парку. Все одно ми бачимо, що комусь або лінь туди дійти, або сходити у туалет. Це людський фактор, але перевиховати всіх неможливо. Це закладається з культури вихованні в сім'ї, садочку, школі.

Схожі міркування має й автор креативної розробки. Каже, його ідеї вже два тижні, а нетямуща молодь як не розуміла її головного меседжу, так і не розуміє. Гадити в під'їзді, щоправда, припинила, а ось адекватно сприймати рухому стрічку не навчилася.

Павло Лісівненко, мешканець м. Луцька:

- Четверо дівчат я помітив, стояло напроти табло. Читали цю інформацію і сміялися над написаним. Я запитав їх: чи вони згідні з цим, чи не згідні? І одна з дівчат підійшла до дверей під'їзду, а вони металеві, і вдарила ногою по дверях. І при цьому залилася гучним реготом.

Попри те, перемогу здобуто. Павло певен, вона навіть у тому, що табла не розбили й не змусили зняти чиновники.