Хто швидше із задимленої кімнати постраждалого винесе. Щоб знати, українські рятувальники влаштували змагання. Як витягають із чаду українців?

Отака димокамера перед початком змагань. Уже за кілька секунд у ній нічого не буде видно.

Співробітник МНС:

- Димова шашка зажигається, от тут стержень, і бросається. Дим із цієї сторони і з цієї получається, дим єдкий.

Це так МНСівці змагаються, хто вправніше із задимленого приміщення постраждалих винесе.

Євген Козловський, співробітник відділу ГУ МНС України в Київській області:

- Так як потрібно на пожежах в середовищах знаходити людей в задимлених приміщеннях або знеструмлювати в підвалах будівлях, в нас пристосована до цього камера.

У кожної команди - повне рятувальне спорядження. Без нього в дим - зась. Там усе як у житті, і дихати справді нічим.

Забігають по троє. Усі зв'язані спеціальною линвою - це щоб не розгубитися. Через дим видимість у приміщенні нульова.

Співробітник МНС:

- У нас п’ять кнопок. Їх потрібно через лабіринт знайти включить цю кнопку, і потім за максимально короткий час вийти із задимленого непридатного середовища.

Борис Сачалко, кореспондент:

- Перемагає у конкурсі - час. Переможцем вийде той, хто найшвидше пройде весь етап. Щоправда, секунди тут не найважливіші. Найголовніше - в принципі дійти до фінішу.

А щоб усе було близьким до реальності, є і звукові ефекти.

Співробітник МНС:

- А там кажуть крики є всередині?

- Є крики, "помогите-спасите", и всё остальное.

Окрім того, рятувальники змагаються, хто швидше і правильно зв’яже мотузку для порятунку. За її допомоги жертв постраждалих можуть спускати з багатоповерхівок. Із 40 команд помиляються лише двоє. Такі змагання - результат щотижневих навчань рятувальників.

Петро Кисельов, заступник керівника ГУ МНС України в Київській області:

- Проводять щоденні заняття, проводить відпрацювання на димокамерах. І тут немає різниці в містах чи в населений пунктах.

Грішми переможців не обдарують, а ось призи вручать. Переможцям - кубка.