Не спитавши броду - не лізь у воду! Засвоїти це правило 10-річному хлопчикові на Луганщині довелося на власному страшному досвіді. Спекотного дня він з мамою прийшов до однієї з водойм Сіверськодонецька й одразу поліз у воду. Раптом - дитину почав затягати вир.

Той спекотний день Оксана згадує вже з усмішкою. Зізнається, тоді ж перелякалася до смерті. Для першої літньої вилазки на пляж із сином обрала водойму поблизу мосту. Наче неглибоко, й людей небагато. На березі ще й давню знайому зустріли - міліціянтку Людмилу. Вона теж із сином прийшла. Дружно почали облаштовуватися. Але на тому відпочинок скінчився.

Оксана Керч, мати врятованого:

- Подходили к воде, ребенок даже не получил маминых предостережений и побежал в воду. И ситуация была безобидная, много людей было на воде. Я по мере продвижения собирала вещи по пляжу, и когда я подняла голову, увидела, что он как поплавок уже болтыхается. Тут, конечно, мне стыдно за себя, я остолбенела.

Десятирічний Ян навіть слова не міг вимовити. Пригадує: спочатку води було по коліно, і навіть не помітив, як опинився в нурті.

Ян Керч, врятований хлопчик:

- Я побежал в воду, я поплыл - и я случайно заплыл на течение, и начал тонуть. Я не чувствовал дна.

Рятувати хлопця кинулася міліціянтка. Каже, тієї миті почувалася торпедою. І сама не знає, звідки сили взялися, лише розуміла, що діяти треба блискавично. Нирнула в воду в одязі.

Людмила Анохина, слідчий Сіверськодонецького РВ міліції:

- Я прыгнула, все почему-то решили, что у женщины солнечный удар. Никто даже не обратил внимания. Только тогда, когда я уже ребенка хватнула, подняла над собой, только тогда все поняли, что тонул ребенок.

Оксана Керч, мати врятованого:

- Много было взрослых на воде, но никто не видел, каждый занимается своим делом: кто с детьми, кто сам по себе. Это даже было за спиной взрослого мужчины, который реально мог протянуть ему руку и помочь, но он бы меня не слышал, даже если бы я кричала "помогите".

Волати про допомогу матері, на щастя, не довелося. Вона не встигла й до тями прийти, як син уже був на березі. Рідні усміхаються, до сімейних свят додався і цей день. Свій порятунок Ян обіцяє відзначати як другий день народження. І запевняє - у воду лізе сміливо, але обережно, бо вивчив головне правило.

Ян Керч, врятований хлопчик:

- "Не зная броду - не суйся в воду!"

- Молодец, маму теперь будешь слушать?

- Да.

- Будешь осторожен на воде?

- Я уже осторожен.

- Вода - это стихия, мелкая или глубокая, но это стихия.