Надтаємна служба відкриває таємниці. Управління державної охорони, що забезпечує спокій високопосадовців, відкрило власний музей. Ексурсій, на жаль, там не проводитимуть. Та для "Свідка" зробили виняток.

В одній із найпрестижнішій структурі КДБ Микола Миколайович працював із сімдесятого року. У так званий дев’ятий відділок, що охороняв найважливіших персон влади, прийшов після служби в армії. Свою належність до творення радянської історії відчув одразу.

Микола Худолій, голова ради асоціації ветеранів державної охорони України:

- Від співробітників охорони залежала нормальна робота особи, що охороняється: вищого посадовця, а також апарату, який забезпечує нормальну роботу держави. Від них залежала подальша доля країни. Якщо зміна першої особи держави несла зміну чи то політики, чи то розвал держави.

На українських землях про особисту охорону, або як тепер модно казати - бодігардів, уперше заговорили у "Слові о полку Ігоревім". Відтоді варта була чи не головною ознакою лідера.

Сергій Смолянников, радник керівника управління держохорони:

- Тут ми бачимо запорізького козака особової сотні, тобто, ця сотня, яка займалася забезпечення безпеки гетьмана. Тобто, от тут - сотня, ми бачимо, вони відрізнялися і за одягом, і за зброєю відрізняються від тих козаків, що ми бачимо на картині Репіна "Козаки пишуть листа турецькому султану".

Часто легендарні гетьмани й полководці починали свою кар’єру особистими охоронцями. Іван Мазепа і Богдан Хмельницький, приміром, пильнували польського короля Яна Казимира. А оце - указ 19-го століття під назвою…

Сергій Смолянников, радник керівника управління держохорони:

- "Департамент государственной полиции об учреждении охраны его величия и государственных особ".

Це вперше про особисту варту заговорили на державному рівні. А вже у двадцятому столітті працювати охоронцем було надтаємно, надпрестижно і дуже небезпечно.

Сергій Смолянников, радник керівника управління держохорони:

- Наприклад, у тих керівників був один офіцер охорони, на другий день - другий, а на третій - прикріплений буде чи Іван, чи Петро. А обидва попередніх чи в биковні лежать, чи на мудохті, чи ще десь.

Військовий наряд на цивільні бодігарди змінили за часів Хрущова. Це так комуністичний лідер перейняв американську практику. А ще він захоплювався незапланованими діями під час промов, це також американська практика. КДБ навіть зауваження йому писав.

Сергій Смолянников, радник керівника управління держохорони:

- Менше порушувати графік, поменше виплигувати з машини, поменше іти в народ, бо це велике навантаження.

Борис Сачалко, кореспондент:

- Завжди думати на крок уперед. Це споконвічне завдання будь-якого бодігарда. От, приміром, зовсім невинна банка з-під кави. (лунає мелодія). Якби усе було насправді, я б цю музику уже не чув. А так, банка - це тренувальний муляж, а музика означає, що спрацювала вибухівка.

То як гра в кота й мишку, кажуть охоронці. Завдання терориста - заховати вибухівку в найнезвичнішому місці, бодігарда - її знайти. Це може бути маленька лампочка.

Ігор Даурцев, фахівець навчального центру УДО:

- Це - муляж вибухового пристрою, в якому може знаходитись вибухова речовина, або рідина, яка може спалахнути від подачі електричного струму.

Або непримітний вазон.

Ігор Даурцев, фахівець навчального центру УДО:

- В даному випадку ці квіти є вибухівкою. Якщо придивитися, всередині закладений вибуховий пристрій керований.

На таких муляжах навчають бодігардів сьогодні. Микола Миколайович професійно підсумовує: підхід не змінився, змінилася система.

Микола Худолій, голова ради асоціації ветеранів державної охорони України:

- А також тактика на сьогодні змінилася в деяких випадках. Таких масових заходів не було, політичних протистоянь не було, тому треба вчитися працювати в таких умовах. А ще - технічна база новіша.

Борис Сачалко, Віталій Савенеко, НТН.