Перетнути українсько-польський кордон поза пунктом перепуску намагалися двоє громадян Туреччини. Що тягло їх на Захід - невідомо. Під прикриттям ночі зайшли на контрольно-слідову смугу, хильнули для хоробрості і… гайда. Порушників наздогнав службовий пес.

Олег Личковський, керівник прес-служби Луцького прикордонного загону:

- Прикордонний патруль, рухаючись вздовж контрольно-слідової смуги, виявив дві доріжки слідів, які вели у бік кордону. Поставивши службову собаку на слід, вже невдовзі наздогнали двох невідомих. Одного з яких затримали одразу, а іншому вдалося зникнути із місця затримання.

Та вже за двадцять хвилин у патрульній машині сиділи обидва чужоземці. Допоміг затримати другого порушника кордону той самий пес Буржуй.

Олег Личковський, керівник прес-служби Луцького прикордонного загону:

- При обшуку у громадян Туреччини була виявлена карта автомобільних доріг, якою вони користувалися по дорозі, і пляшка бренді. З їх слів, вона їм потрібна була для того, щоби зігрітися після подолання річки Буг у плав.

Форсувати водну артерію та ще й узимку, кажуть чоловіки, хотіли, щоб оглянути красу місцевої природи. Потім літаком повернулися б до Туреччини. А що прогулянка волинськими нетрями пролягла прикордонною зоною, мовляв, навіть не знали.

Архан, затриманий:

- Ми не дуже хотіли пливти, бо вода дуже холодна, можна вмерти. Тож тільки подивилися й мали намір повертатися назад. А так далеко зайшли через необачність.

Щоправда, прикордонники сумніваються, що хлопці кажуть правду, тому з’ясовують справжні причини походу. На це є 15 діб. Далі - депортація турків на батьківщину. Та цього чужоземці хочуть найменше.

Архан, затриманий:

- Тут ми мали інтерес. Побачили місто і хотіли відкрити швидку кухню, є можливості. Турецький ресторан, наприклад, чому б ні? Україна дуже гарна. Львів, приміром. Якщо буде все добре, обов’язково приїдемо ще раз влітку, але вже до Одеси - подивитися її архітектуру.

Прикордонники ж констатують: насолодитися українськими краєвидами та пам'ятками затримані вже мали змогу, адже вони легально прибули з Туреччини до Білорусі, а потім - до Львова. У Польщу ж пробиралися манівцями, бо чотири роки тому одного зі спритників звідтіля вислали. Цього разу так учинить, певно, й Україна.

Олександр Стерничук, Інна Суховерхова, Волинська область, НТН.