Два роки вони змушували неповнолітніх до проституції. Керував постачанням "живого" товару на Волині колишній тюряжник. А допомагали йому в цьому адміністратори готелів, таксисти, працівники саун.

Зорян Анатолійович, сутенер:

- Зорян Анатолійович, де ви гроші ці взяли, що можете пояснити? Чому вони світяться, і ваші руки?

- Я не знаю, чого ті гроші світяться?

- Ну, це ваші гроші?

- Да.

- Де ви їх взяли?

- В принципі, борг віддали я позичав. Дівчині одній позичав.

Такі "борги" рецидивістові Зоряну підлеглі зносили мало не пакетами. Маючи напохваті вісімнадцять жінок, зокрема, двох школярок. Спритник створив у Луцьку розгалужену мережу сексуальних розваг. Діяльність розгорнув ще позаторік, тільки-но відсидівши за сутенерство. Вже за два місяці угруповання нараховувало понад десять осіб. Практично всі раніше сиділи. Виняток - жінки, яких вербували.

Тетяна, повія:

- Подружка була. Ми з нею довгий час дружили. І був такий момент, коли мені терміново була потрібна якась матеріальна допомога і вона запропонувала мені такий варіант.

Тетяна мала свій графік роботи, три рази на тиждень. Година втіхи коштувала від п'ятдесяти до ста двадцяти доларів.

Петро Шпига, керівник сектору УМВС України у Волинській області:

- Дівчата підшуковувалися різні. Не можна говорити, що вони були тільки з бідних сімей, віддалених районів. Категорія досить різна: є особи, які займались проституцією до даного часу в складі інших ОЗГ, є молоді з неповних сімей.

Пропонували панянок клієнтам адміністратори готелів, покоївки, працівники саун. За ніч ці люди могли збагатитися на 300 гривень. Гроші - дріб’язкові у порівнянні з добовим прибутком спритників. Ті заробляли більше п’яти тисяч.

Богдан, затриманий:

- Я здійснював нагляд за повіями. Зводив клієнтів на квартирах, збирав з них гроші, забезпечував охорону. Приблизно такою діяльністю займався рік часу. Після цього нас затримали працівники міліції.

Тепер Богданові та компанії світить до семи років буцегарні. Дівчат не каратимуть. У справі вони фігуруватимуть як свідки. І не факт, кажуть міліціонери, що закинуть своє ремесло. Адже зазвичай вісім з десяти повій після втрати такої от роботи за місяць-другий знову беруться за старе.

Олександр Стернічук, Інна Суховерхова, Луцьк, НТН.