 |
  |
Четверо дівчат жили в цьому гаражі понад рік, тут їх били і катували. А одній з полонянок взагалі не вдалося вибратися з цього пекла живою.
Зламана рука, відрізаний мізинець, безліч шрамів на спині та руках. Утім Оксана щаслива. Адже вона вижила.
Оксана, постраждала: «Когда они меня побили, то у меня тело, получается, до самого мяса разорвали. Ну, руку они мне сразу поломали. Как только зашла в гараж, меня сразу ударили, и я упала на эту руку. И потом, когда вверх ногами ещё висела, я голову прикрывала этой же рукой».
Не зважаючи на свій юний вік, Оксана і Катерина мали вже серйозний стаж роботи повіями. З новими сутенерами їх звів сусіда. Хлопці пообіцяли нічним метеликам хороше житло та гідну оплату. Подруги відразу ж погодились працювати в тандемі. Та невдовзі передумали.
Віталій Онопрійчук, заступник керівника управління міліції в Київській області: «Дівчата приблизно в середньому заробляли 700-800 гривень за день нічого з цього не маючи, а хлопці в наслідок цього мали такий собі прибуток, жили дівчата саме в цьому гаражі».
Через місяць від брехливих сутенерів та нестерпних умов дівчата втекли. Але ненадовго. Вже за два тижні їх розшукали. Катерину знайшли першою. Лупцювали дівчину днів зо три.
Катерина, постраждала: «Ему показалось мало, он начал на мне испытывать зеркала машинные. Начали на голове бить, как они бьются, потом молотки, ну, что под руки попадалось. Потом ему мало этого показалось, он привязал меня за ноги. Висела я там два часа, потом увидела, что я там начала белеть, ну, одной ногой я уже была на том свете».
Оксану катували ще страшніше. Дівчину місяць тримали в ямі, били й знущалися. Випустили тільки тому, що привезли іншу непокірливу бранку, яка теж наважилася втекти.
Оксана, постраждала: «Они привезли её. Сразу сказали ей догола раздеться, потом начали бить палками, битами, чем только не били, ток проводить к голове 220-вольтовый».
Після тортур дівчина не прожила і трьох днів. Щоб приховати сліди злочину, її вбивці вкинули тіло в іншу яму у тому ж таки гаражі і залили зверху бетоном. Ще одна полонянка взагалі безслідно зникла. Інші ж повії після пережитого слухняно виконували роботу. Про вбивство боялися говорити навіть між собою. Та все ж одній з них терпець урвався і через рік вона звернулась до міліції.
Віталій Онопрійчук, заступник керівника управління міліції в Київській області: «Вибили бетонну стяжку, яка була залита і на глибині півтора метра нами був виявлений труп дівчини, дівчина знаходилась на той момент, як півроку в розшуку. Розшукувалась Голосіївським райуправлянням міліції, була як безвісти зникла».
Сутенерів затримали. Обидва нелюди вже побували за ґратами, де і познайомились. Один сидів за зґвалтування, інший – за розбій. Притон у власному гаражі вони тримали більше року. Але нікому з сусідів навіть на думку не спадало, що коїться за цими стінами.
Сусід: «Ну, тут мінялися. Дівчата 2-3 постійні були, а потом то зникали, то появлялися».
Тепер обом злочинцям світить років по 10 в’язниці.
Онопрійчук Віталій, заступник керівника відділу управління боротьби з торгівлею людьми в Київській області: «Відносно вказаних громадян порушено одразу декілька справ кримінальних, насамперед це сутенерство, це незаконне позбавлення волі, це затяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості, побої, катування».
Оксана і Катерина ще довго відчуватимуть наслідки катувань. В обох психологічні і фізичні травми, які навряд чи загояться навіть через багато років.