 |
  |
Володимир вже кілька років був розлучений із Оленою, проте і далі жив з нею та дітьми під одним дахом. Жінка часто хворіла й по кілька місяців перебувала в лікарні. Дочку та двох синів лишала на батька, який любив добряче хильнути, і в такі моменти втрачав контроль над собою.
Бувало, бив колишню дружину та дітей усім, що потрапляло під руку - гумовим шлангом, ланцюгами.
Олег Шургот, керівник Самбірського МРВ: «Неблагополучна сім’я: мати часто хворіє, батько зловживає спиртними. Розлучені, але живуть в одній хаті, в одній сім’ї. Троє дітей. Одна донька 12 років і два сини, які стоять на обліку в нас, у службі у справах дітей».
Влітку Олена знов лягла в лікарню з діагнозом поліартрит. Володимир на той час увійшов у черговий запій. Саме тоді п’яним побив 12-річну доньку Ксенію, змусив її роздягнутись, після чого зґвалтував.
Нелюд залякав дівчинку, заборонив розповідати про те, що сталось. По тому ґвалтування почастішали і стали набувати збочених форм.
Одного разу свідком знущання над сестрою став її 13-річний брат. ВІн і розповів усі своєму дядькові. Той негайно звернувся до міліції.
Роман Зембіцький, старший оперуповноважений Самбірського МРВ: «Поступила інформація, що в Самборі батько впродовж двох місяців ґвалтує свою неповнолітню доньку. В ході перевірки ця інформація підтвердилася, було встановлено особу цього батька. Батько був доставлений в райвідділ, в скоєному зізнався».
Сьогодні батька-збоченця заарештували. У скоєному він розкаюється. Та в тому, що сталося, звинувачує лише алкоголь.
Володимир, затриманий: «Та п’яний був, не соображав нічо. З-за дурної голови, з-за горілки. Вибачився б перед донькою, перед дружиною».
Збоченцеві висунули обвинувачення за чотирма статтями Карного Кодексу, що може потягнути на 15 років позбавлення волі. На дитину ж чекає тривала реабілітація.
Світлана Беляєва, психолог: «А що стосується, власне, таких проявів насильства від найближчих, вони достатньо... Чим вони страшні, тим, що дитина дуже затаюється, тобто дитина про це говорити будь із ким, і в цьому є... Тобто вона сама ковтає цей біль, це страждання, цей страх, звинувачує себе, думає, що це вона винна, не може звинуватити ще когось. І якби переймає на себе відповідальність за те, що відбувається. І це є найбільш травмуюче».