Львівські правоохоронці затримали двох грабіжників, що нападали на таксистів і відбирали в них виторг. Увечері розбійники зупиняли автівку, просили підвезти до віддаленого провулочка міста. А там погрожували вбити, хапали гроші й утікали.

Віктор, затриманий:

- Просто серйозним тоном і без усмішки, так, щоб він повірив. Щоб віддав гроші. Тому що може бути йому погано. Щоб він не жалів потім, якщо не віддасть.

Ось так, стверджує Віктор, він разом із приятелем переконував таксистів віддати денний виторг. І, зі слів чоловіка, жоден із постраждалих не відмовив. Хоча, як кажуть правоохоронці, затриманий дещо лукавить. Адже водії твердять: найпереконливішим аргументом були не слова, а пістолет, якого нападники притуляли до скронь кермувальників. Відчув дотик металу на власній потилиці й Роман. Розповідає, двох хлопців підібрав того вечора на вулиці Пекарській. Коли клієнти сіли до автівки, зрозумів, що матиме клопіт.

Роман, постраждалий:

- Перший сів, високий цей хлопець, сів на переднє сидіння. Другий сів, менший, за мною. Мене це трошки насторожило. Тому що коли сідає людина за таксистом, це зразу не так почуваєшся. І ще був момент. Дуже-дуже багато запитань особистих задавав, цей що сидів спереду. Питався, чи є жінка, чи є діти, де працюю, чи це основна робота моя. "Скільки ви за ніч можете заробити".

Попри на погане передчуття, Роман вирішив не допомогу не кликати. Виявилося, дарма.

Роман, постраждалий:

- Всі такі речі починаються з такого. Спочатку замилюють тобі мозги. А потім роблять свою справу. Я думав, що якось минеться. Або вони просто не заплатять і вийдуть. А то, що вкінці вийшло, що він пересів ззаду і приставив мені пістолет до голови. Я навіть не розраховував на таке.

Не чекали такого й інші таксисти, що стали жертвами грабіжників. Бо Роман не перший, хто, собі на лихо, погодився підвезти небезпечних пасажирів.

Андрій Коцур, оперуповноважений карного розшуку Залізничного РВ м. Львова:

- Вони вибирали таксиста, який був неміцної тілобудови, на хорошому автомобілі, в нічну пору доби зупиняли таксиста. Говорили, куди проїхати. Машину заводили в темне місце, де не було громадян, і перший невідомий підставляв або холодну зброю, предмет, якого потерпілий не міг бачити, і, боячись за своє життя, він віддавав всі цінності. Вибігали з машини і втікали. А при виході погрожували, якщо буде звертатись до працівників міліції, вони знають місце перебування, де вони постійно паркуються, і з ними проведуть розправу.

Окрім грошей нападники забирали в таксистів ще й мобільні телефони та золото, яке одразу ж здавали в ломбард. Після кількох злочинів чоловіки вирішили залягти на дно. Адже чутки про зухвальців вже почали поширюватися між таксистами. Проте не встигли. На їхніх зап’ястках клацнули кайданки. Тепер мисливці на водіїв чекатимуть суду.