На міліцію сподівайся, але краще покладайся на себе. Майже місяць правооохоронці шукали вкраденого мотоцикла. На марно. Тоді п'ятеро друзів-киян, об'єднавши сили, знайшли двоколісного самі. І не просто знайшли та відібрали у викрадачів украденого транспорту, а й провели власне розслідування. І виявили: поцупити мотоцикла, й, напевно, і машину, не так й важко. Навіть з парковання, де, начебто, все під контролем.

Свого мотоцикла Євген зазвичай ставив у підземному паркованні. Гадав, там надійно. Охорона, шлагбаум, та ще й виїзд один. Що його транспорт украдуть - і уявити не міг. Та певного ранку двоколісний зник.

Євген, постраждалий:

- Поставил мотоцикл на стоянку в подземный паркинг, откудова только один выезд. Снизу при выезде стоит охрана, и сверху контрольная будка. Охрана следит за тем, кто уходит, приходит, шлагбаум там. Пришел за ним через два дня, в субботу утром - а мотоцикла нету. Подошли к охране, спросили: "Где мотоцикл?" Охрана пожала плечами. Сказала, что не знает.

Господар викликав міліціянтів. Правоохоронцям вартові відповіли те саме: не бачили. Тож байк почали розшукувати. За місяць - жодного результату. Тоді до справи взявся Євген із друзями. І їм поталанило.

Сергій, приятель постраждалого:

- Если б по уму, то, если украсть здесь, то они уходят на разборку. Просто как донор для других мотоциклов. Украсть в Киеве и в Киеве продавать - и хозяин тут не далеко живет, это просто было глупо.

В Інтернеті знайшли оголошення про продаж схожого мотоцикла. Зателефонували, домовилися з продавцем про зустріч.

Дмитро, приятель постраждалого:

- У меня как раз был номерок не засветившийся. Позвонил Александру, договорился о встрече. На следующий день на семь часов приехали на место, пришлось их подождать. Посмотрел мотоцикл - сразу же увидел номер.

Дмитро одразу повідомив друзів. Сказав, що знайшов те, що вони так шукали. Байкери почали з'їжджатися.

Олександр, приятель постраждалого:

- Я под видом друга подошел смотреть мотоцикл. Сразу было видно, что наш, только перекрашен. Мы связались сразу же с милицией.

Продавців краденого мотоцикла друзі затримали самотужки і віддали міліціянтам. Та одному з молодиків вдалося втекти від правоохоронців. Іншого забрали в райвідділок. За тиждень після затримання байкери на правосуддя надій не покладають.

Євген, постраждалий:

- До сих пор ребята, которые были на месте задержания, ни "Беркут", ни дознаватели не передали дело моему следователю. Я вот сегодня забирал мотоцикл - до сих пор никакой информации у него нет. Также я узнал, что парня, которого задержали, отпустили. Ну, и говорят, что его вину в краже еще надо доказать.

Працює й підземне парковання, звідки вкрали мотоцикла. Під час чергування того самого сторожа програма "Свідок" разом із байкерами провела експеримент. Один з хлопців поставив свого двоколісного. Домовився, щоб постояв годинку.

Байкер:

- "Ну, сколько там с меня?" - "Ну, давай пятерку и иди". Все, заплатил 5 гривен и вышел. Никто не спрашивал ни документов, в журнал ничего не записывали. Чеков никто не выдал.

А як домовлений час збіг, нам вдалося забрати мотоцикл з-під носа в охорони. Під час розмови чоловік на варті навіть не помітив, що по транспорт прийшла зовсім інша людина.

Байкер:

- Я заходжу. Сидить дідок у будці, він на мене дивиться: "Ти забираєш?" Кажу, да, забираю. І все. І на цьому всі перевірки, усе до лампочки.