 |
  |
Того вечора Світлана поверталася з роботи додому. У темному провулку до неї підбігли двоє незнайомців, збили з ніг і почали лупцювати.
Світлана, постраждала: «Різкий удар був у спину, який мене звалив із ніг. Я впала. Нічого не зрозумівши, почала отримувати удари по всьому тілу. Ногами, руками. Я була в такому шоці, що я просто не знала, що твориться».
Нападники відібрали сумку, в якій були гроші й мобілка. Зірвали з жінки всі прикраси та зникли в темряві. Щойно постраждала дісталася дому, одразу ж зателефонувала правоохоронцям.
Цей наскок був схожий на інші злочини, скоєні напередодні в тому ж мікрорайоні Львова. У міліції вже накопичилося кілька подібних заяв.
Оперуповноважений: «Всі злочини були скоєні одним і тим самим способом. У вечірній час відслідковують одиноку жінку. На неї нападають, застосовуючи фізичну силу. Відбирають гроші, телефон».
Правоохоронці припускали, що зухвалі нападники – бувалі кримінальники. Як виявилося згодом, інтуїція й досвід оперативників не підвели. Троє з чотирьох учасників злочинної групи – раніше засуджені. Також за розбої й пограбування.
Віктор Кирилюк, керівник Шевченківського РВ міліції м. Львова: «Всі ці люди між собою були знайомі. Так як деякі росли разом, разом проживали на сусідніх вулицях. Тобто були давно знайомі, а спільним інтересом виявилося це, на жаль, злочини. Це пограбування громадян. Це розбійні напади на громадян».
Спочатку вдалося викрити одного розбійника. Його затримали у глухому селі, де він переховувався від міліції. Не довго були на волі і його спільники. Свої напади злочинці пояснюють просто.
Затриманий: «Брали гроші, гуляли за ті гроші, тратили на свої потреби».
Звідки в таких молодих хлопців стільки злості й агресії - загадка. Ймовірно, деякі постраждалі так і не наважилися заявити про напад у міліцію.
Нині оперативники перевіряють затриманих на причетність до інших злочинів, скоєних на території Шевченківського району Львова.