Пізнього вечора подружжя почуло шурхіт. Дідусеві здалося, що то до помешкання проситься кицька. Щойно він повернув ключа в замку, хтось знадвору рвучко потягнув двері на себе.
Постраждалий: «Как рванет, значит, на себя. Сам врывается. Мешок на голову. Сюда ногой как ударил, до сих пор болит. Вот тут покарябано!».
Нападників було двоє - згадує подружжя. Незнайомці в масках і рукавицях цікавилися тільки заощадженнями.
Постраждала: «Деньги давайте, деньги, деньги, деньги! Тихо дед, тихо, деньги давай! - Вот, смотри, сколько есть. Забирай! У нас больше нету».
Отримавши від пенсіонерів близько тисячі гривень, нападники зникли. Вони й гадки не мали, що їх уже видав правоохоронцям колишній спільник.
Молодики вже мали клопіт із законом. Першою жертвою трійці став сусід одного з парубків. Мати хлопця скаржилася, що чоловік постійно краде в них овочі. Щоб помститися – грабіжники вдерлися до його хати й забрали кілька кілограмів картоплі та буханець хліба.
Спротиву не зустріли, тож крали й далі. Так діставали гроші на казино. Та з невідомих причин один зі злочинців кинув грабувати.
Постраждала: «А их поймали хоть? Поймали всех. Все понесут заслуженное наказание. Ой, как следует. Вы их отлупите, как следует, чтобы неповадно было. Дайте им как следует!»