 |
  |
47-річний Олександр приїхав аж із Конотопа до Києва в пошуках долі. Хотів знайти роботу. Судячи з поведінки, мріяв про професію міліціянта.
Олексій Журавель, керівник відділу ЛВ міліції на станції Київ-пасажирський: «Подойдя к жителю, который находился в состоянии алкогольного опьянения, представившись работником милиции, потребовал предъявить документы. После того как потерпевший предъявил свой паспорт, в котором находились деньги, показал мобильный телефон. Житель Конотопа выхватил документы, деньги и мобильный телефон, после чего скрылся».
Жертва псевдоміліціянта знайшла в собі крихти тверезості й викликала правоохоронців.
Гостя із Сумщини затримали теплим слідом. Слідчі з’ясували, що підозрюваний причетний іще до двох крадіжок. Одну вчинив у поїзді.
Олексій Журавель, керівник відділу ЛВ міліції на станції Київ-пасажирський: «Следуя из Конотопа в Киев, он совершил кражу в одном из вагонов. Воспользовавшись тем, что потепрпевший спит, украл деньги и мобильный телефон, иные ценности».
На два дні раніше в тій самій кімнаті ми спілкувалася з іншим залізничним крадієм. Той теж був із Конотопа, втім із журналістами спілкувався охочіше, ніж його земляк.
Олександр, затриманий: «Я не хочу с вами разговаривать. - А почему такая позиция? Вы не любите журналистов? - Я вообще не люблю давать интервью, не хочу, чтобы обо мне печатали. Я славы не люблю, я не герой».
Міліціянти ж не дивуються, що підозрюваний не схотів давати інтерв’ю. За десять ходок до в’язниці чоловік, певно, вивчив, коли треба відкривати рота, а коли ні.
Олександр, затриманий: «Беру обет молчания, если вы не понимаете».