Рівно 25 років тому оперативникам Ростовської міліції вдалося затримати серійного маніяка, радянського Джека Патрач - Андрія Чикатила. За 12 років він убив 53 людей, й ця кількість лише офіційно доказана. Найменшій його жертві було лише 7 років. Чикатило був порядним сім'янином, вчителем і легко знаходив спільну мову з тими, кого потім жорстоко вбивав. За його злочини затримали й вибивали зізнання у більше ніж десятьох невинних людей, одного навіть розстріляли. Чи можливо розпізнати в рідних, друзях та у простому перехожому маніяка?
Його називали скаженим звіром, ростовським різником, убивцею з лісосмуги, сатаною та навіть радянським Джеком Патрачем. Сотні тисяч людей складали легенди про холоднокровного вбивцю, що жорстоко розправлявся з маленькими хлопчиками, дівчатами та жінками на території колишнього Радянського союзу. 12 років він спокійно розгулював на волі. Доброзичливий сім'янин, вчитель російської мови та літератури, комендант гуртожитку - Андрій Чикатило виявився серійним убивцею, маніяком-некрофілом.
- 21 мальчика в возрасте от 8 до 16 лет, 14 девочек в возрасте от 9 до 16, девушек и женщин, также он совершил разратные действия с малолетними детьми.
Його затримали чверть століття тому. 20 листопада. Того дня він відпросився з роботи, аби піти до поліклініки. Йому потрібно було зробити рентген пальця, який під час боротьби прокусив Вітя Тищенко - одна з останніх жертв убивці. Палець виявився зламаним. Засмучений маніяк повернувся додому, взяв трилітрову банку та пішов по пиво. Дорогою вирішив познайомитися з маленьким хлопчиком. Саме тоді його й затримали оперативники, що останні кілька днів стежили за вбивцею.
Він ґвалтував своїх жертв, виколював їм очі, аби на сітківці не залишилося відбитка його обличчя. Усі вбивства мали один мотив - сексуальний. Чикатило був певен, що ніколи не спіймається на гачка, адже вважав себе дуже розумним і талановитим.
Андрій Чикатило, серійний вбивця:
- Я мук, сколько мук я пережил, если описать. Я прошел все круги ада, я был на том свете не раз, в любой момент я готов, я уже смирился.
За 12 років Чикатила затримували кілька разів за підозрою в убивствах, але аналізи його крові не збігалися з тими, що були в оперативників. У Андрія була друга група, а у невловимого - четверта. Пізніше виявилося, що експерти помилилися - неправильно встановили групу крові. Вже згодом затриманий Чикатило сам зізнався у 53-ох убивствах. Йому присудили найвищу тоді міру покарання - розстріл.
Та якщо Чикатило вбивав заради сексуальних утіх, то найстрашніший маніяк вже незалежної України так і не зміг пояснити своїх мотивів. Анатолій Онопрієнко вбив 52-є людей. І так само жорстоко. В інтерв'ю журналістам він казав, що так і не пізнав цей світ, а після своєї смерті він потрапить до раю, навіть попри те, що на ньому стільки крові.
Анатолій Онопрієнко, серійний вбивця:
- Свобода сейчас - это свобода души, когда ты понимаешь, что за убийство Бог тебя не осуждает, и ты знаешь, что Богу надо меня клонировать в космических существах.
За вбивства український різник дістав довічне ув'язнення. У 2013-му, провівши за ґратами 17 років, він помер у Житомирській в'язниці від зупинки серця. І так і не розкрив таємниці - навіщо вбивав своїх жертв. Що змушує людей стати маніяками та серійними вбивцями? На це запитання досі не можуть відповісти найліпші психологи-криміналісти.
Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:
- До сих пор на данный момент феномен маниакальной насильственности не раскрыт. Маньяком человек может стать в любой момент своей жизни, причем до этого ведя абсолютно социально приемлемый образ жизни.
Маніяками не народжуються, а стають. Це аксіома. Юрій вважає, що серійного вбивцю формує суспільство. Та людину, що якоїсь миті захоче вбивати, неможливо розпізнати за обличчям чи статурою.
Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:
- Почитайте "Собор парижской богоматери" - Квазимодо по внешноститипичный маньяк, но это ведь совсем не так, добрейшей души человек.
Валерій Кур - засновник управління кримінальної розвідки МВС України. Під час роботи він не раз мав справу з серійними маніяками. Знає про них чи не все. Експерт запевняє, що опинившись із таким убивцею віч-на-віч, доросла людина може вижити. Якщо відкине позицію жертви і домовлятиметься. Але в групі ризику - діти. Вони більше довіряють незнайомцям, саме це й грає на руку холоднокровним катам.
Валерій Кур, колишній керівник Управління кримінальної розвідки:
- Только мама, папа, бабушка и братишка могу предложить тебе куда-то пойти, могут что-то дать, нельзя брать с чужих рук, не спросив у нас, нельзя идти с человеком, который предлагает тебе куда-то пойти.
Експерти-криміналісти запевняють, що маніяків все ж часто підводить самовпевненість, і врешті вони опиняються на лаві підсудних. А вирок для серійних убивць єдиний - довічне ув'язнення.