 |
  |
Вбити можуть не лише за золото чи коштовності, а й за звичайний пісок. Особливо, коли намагаєшся припинити його незаконне вивезення з природоохоронної зони.
Еколога-активіста Олександра Гончарова вбили жорстоко й брутально – посеред білого дня. Його дружину сильно побили.
Моніка, дружина загиблого: «Ми йдемо і Саша їм говорить: «Здесь нечемо делать, это частная собственность. И тот выбежал и начал мого мужа бить».
Версія екологів проста й однозначна. Олександра Гончарова вбили за те, що не мовчав, а боровся проти паплюження природоохоронної зони Жукового остова. За словами активістів, неозброєним оком видно - вбивство еколога на побутове не схоже.
Олексій Кутепов, журналіст: «Не взято жодної речі, тобто пограбування не було. Було за парканом вбивство, тобто вдерлися за огорожу. Були бутафорні вудки, в яких навіть поплавків не було. Ані поплавака, ані лєскі, ані крючка».
Пісок з Жукового острова вивозять давно і регулярно. Невідомі фірми без жодних дозволів і документів намивають його з дна Дніпра. І продають по 45 гривень за тонну.
Володимир Борейко, еколог: «Незаконная добыча песка в водоохранной зоне нарушает водный кодекс и земельный кодекс, который запрещает его добычу водоохранной зоне. Во-вторых, запрещена его добыча во время нереста. Май – это время нереста».
Проти такого беззаконня повставав не один еколог. Утім, саме Олександр Гончаров боровся проти знищення Жукового острова найактивніше. Скарги на незаконне намивання піску він надсилав у всі владні структури. Реакції - жодної. 24 травня Гончаров пішов на рішучий крок - разом з колегами і журналістами він викликав міліцію на одне з місць незаконного намиву і продажу піску. А вже 26 травня Олександра Львовича вбили.
Володимир Поліщук, керівник відділу ГУ міліції міста Києва: «Десь пару днів тому назад цей чоловік звертався до прокуратури з заявою, що йому погрожували, і про те, що там незаконно вчиняють якісь дії, тобто намиви піску. Звичайно ця версія в першу чергу буде розглядатися, але є й інша версія, що це побутове вбивство».
Знімальна група програми «Свідок» вирішила поїхати на місце незаконного намиву. Саме там мала стояти техніка, за допомогою якої намивали пісок. Та окрім величезних піщаних дюн ми нічого не побачили. Хіба що автомобілі, які вивозили залишки техніки. Сам водій автотранспорту не зміг пояснити, що тут робить.
Водій автотранспорту: «Ви мені скажіть, що ви тут робите з машиною, яка вивозить техніку? - Приїхав на Дніпро помити машину, покупаться приїхав. - Помили? - Да, а тепер вже їдемо. - Так, а що у вас за техніку машина перевозить? - Дрова буду возить, от щас воду, все что хочеш. - А яку воду ви збиралися тут возити? - Як яку? Дніпровську. - А в шо ви її збиралися грузити. - В відра набираєш і грузиш. Ну в мене шеф... я сам собі шеф. - Це значить ваша машина. - Да! - Власна? - Да, ось покупаться приїхав. - Так ідіть купатися. - Так як же ж купатися, як тут одні дівчата ходять з мікрофоном».
Як виявилося, техніка на острові стояла до вчорашнього дня.
Еколог: «На бочках вот были трубы, они выходили туда и там они насыпали. Вот там даже следы от труб остались. - А технику когда увезли? - Ночью. - А было много здесь всего? - Много – и бочек было много, и труб много, и земснаряд был. - А милиция здесь была? Была ночью? - Нет. Днем были. Посмотрели и уехали».
Розслідування триває, як і незаконне намивання піску на Жуковому острові. Адже природоохоронець ціною власного життя припинив його вивезення лише з одного місця на багатостражадальному Жуковому острові.