 |
  |
Взаємини рідних людей давно не складалися, і остання суперечка завершилася не на користь старенької. 80-річна бабуся загинула від руки правнука, бо вкотре не дозволила взяти коня. Раптова лють, а ще горілка, спричинили вбивство. Щоб не кричала, добивав стареньку дошкою.
В’ячеслав Таранюк, керівник відділу Миколаївського РВ міліції: «Найшов 270 гривень, які бабка отримала пенсію, запріг коняку, погрузив ячмінь той в підводу».
Спочатку знайшли підводу, потім - тіло. Одразу після скоєного душогуб відвіз бабцю за 5 кілометрів від села. Закидав травою і втік. Шість діб ховався від людського ока - жив дикуном.
Віталій Скапоущенко, в. о. керівника Миколаївського РВ міліції: «Була в нас інформація, що він на другий день їхав маршруткою в місто Одеса. Інформація була передана в місто Одесу, де тоже були виставлені пости, роздані орієнтування. Однако, після того як ми його зловили, він нам розповів, що він з Одеси повернувся в місто Березівку поїздом, потом добирався полями в своє село. І там переховувався в основному в кущах, в лісопосадках, а на ніч приходив ночувати в заброшені будівлі громадян».
В полишеному дитсадку, де вбивця розводив багаття, правоохоронці влаштували засідку. Свою провину затриманий визнав, розкаюється, але стверджує: бабця допекла.
Затриманий: «Я прийшов додому, сів їсти, та й розбив банку з молоком. Вона начала кричать, виганять. – А ви що зробили? – Ну, вийшов надвір, в сарай, вона ззаді. Я заховався за стенку, вона каже: «Виходь». Я вийшов, вона зайшла, думала, що там ще хтось є. Зайшла, я взяв камінь та й вдарив її в голову».
Хату покійної вже успадкувала матір душогуба. Про сварки між правнуком і бабусею знала. Але не чекала від сина такого страшного вчинку.
Ірина, мати затриманого: «Як в нього піднялася рука на неї… вона мала його в Черкаси відправляти, на роботу. Він навіть жив у неї одно время. Вона його більше всіх любила з правнуків».
На вулиці про загиблу згадують добре. Люди кажуть: неграмотна старенька давала раду великому господарству, тримала кіз, коня та корову. Ніколи не відмовляла у позиці. А ось онук, стверджують свідки, неодноразово погрожував їй розправою.
Олександра Негару, сусідка загиблої: «Та й сусід каже – бабо, виганяйте, бо я поїду, вони тебе уб’ють і на мусор кинуть. Так і я говорила, вона ніколи не вірила. Він постоянно до неї кидався битися. Я стояла тут, риштовки були від підводи. А він не бачив мене. Каже: «Уб’ю тебе, бабо». Баба виглядує, каже: «Дивися, в мене сусіди бачуть і чують». Бачу, що кидається до баби».
Улюблений правнук не раз обкрадав бабусю. Та зверталася до сільради й щоразу забирала заяву, бо жаліла.