 |
  |
Вночі по селу Михайлівці, що на Черкащині, бігав схвильований дід. Він грюкав у вікна, плакав та просив допомоги. Дід твердив, що зарізав свою онуку.
Валентина Миколаївна, сусідка: «Кричить: Володька, одчини, я шкоди наробив. Я убив свою онучку».
Коли швидка прибула до оселі старого, дворічне дитинча вже не дихало.
Катерина, мати: «Ми з чоловіком поїхали у гості. Коли о першій ночі заходить дядько і будить, так і так, зарізали вашу дочку. Я перевернулася на інший бік, думала - наснилося. Тоді проснулася і на таксі туди. Там міліція. Но що він зробив із дитиною, не бачила, мене не пустили».
Валентин Олабін, керівник Драбівського РВ міліції: «Коли увійшли в кімнату – побачили пуховички, якими гралася дитина, на кухні лежало тільце. Поруч лежав ніж окровавлений. Три удари в груди, один в животик. Розкиданий посуд. В іншій кімнаті спала бабушка дитини в нетверезому стані».
За словами сусідів, старі пиячили мало не щодня, але невістка не боялася залишати їм дитину – агресії пенсіонери ніколи не виявляли. Що сталося того дня, не може пояснити навіть затриманий.
Затриманий: «Як ви збираєтесь жити із цим? - Якщо получиться, то не жити. – Вам не сниться ця маленька дитина? – Кожен день. – Що вас спонукало таке зробити? – Не знаю, заскок, допився до чортиків».
Дідові–вбивці загрожує до п`ятнадцяти років позбавлення волі, але на свободу старий виходити не планує.