Миколі закидають жорстоке побиття, яке призвело до смерті. Події того вечора хлопець називає культурним дозвіллям.
Разом із друзями він відпочивав у сільському барі. Туди завітав його давній знайомий Сергій. Парубки хильнули по кілька чарок за зустріч і почали ганяти кулі на зеленому сукні.
Максим, підозрюваний: «Мы сыграли с ним на деньги в бильярд. А оказалось, что денег у него нету. Ну, и пару слов обмовились, после чего он попытался что-то нагнитать обстановку, и получил по морде. Деньги ему эти все простились, его отправили домой, а потом, когда он уже уходил, он сказал: идем, поговорим».
За кілька хвилин Сергій уже втікав від приятеля.
Олександр Красиловський, керівник Первомайського МВ міліції: «Убежать ему далеко не удалось. Убежал он от места проведения досуга метров около 150-ти».
Після кількох стусанів Сергій знепритомнів, та його кривдник не вгамовувався. Миколі з п’яних очей здалося, що його честь потоптано, тому вирішив помститися.
Максим, підозрюваний: «Он расчитывал на свои силы, я на свои. А получилось так, что его нету».
Коли Микола вбивав приятеля, ніхто з відвідувачів закладу навіть не спробував припинити бійку. Стікаючи кров’ю, Сергій пролежав просто неба півгодини, поки хтось із перехожих не здогадався викликати лікаря.
Разом із каретою швидкої приїхали міліціянти. Вони знайшли злочинця кривавими слідами.
Дмитро Швець, cлідчий Первомайського МВ міліції: «Когда начали осматривать место происшествия, был обнаружен фрагмент следа обуви бурого цвета. След от ботинка, примерно, 46 размера. По непонятным следствию причинам подозреваемый один ботинок сжег, а второй оставил. Наверное, любил он его».
Затриманий зі смутком згадує, що смерть супроводжувала їхню дружбу від самого її початку. Хлопці познайомилися на похованні спільного товариша. Нині справу передано до суду. Парубкові загрожує до десяти років позбавлення волі.