 |
  |
Край чуткам поклали міліціянти. Вони за кілька тижнів затримали вбивцю. Непритомну 15-річну дівчину з розтрощеним черепом знайшов уранці на пустирі один із мешканців села Лиманів. Її забрали до лікарні, де за кілька годин вона померла.
Міліціянти з‘ясували - Ганна зросла в Миколаєві у проблемній сім’ї. Її батьки - злочинці зі стажем. До села дівчину забрала бабуся. Тож друзі і знайомі родини – колишні тюряжники, і стали головними підозрюваними.
Поки тривало розслідування, у селі на тому самому місці знайшли ще одне тіло.
Владислав Гнатенко, співробітник відділу УМВС України в Миколаївській області: «Вот на этом месте, спустя 10 дней после убийства Анны, на этом пустыре, который находится на окраине села Лиманы, обнаружили еще один труп – 20-летней Лены, студентки одного из ВУЗов города Николаева. Не понятно как оказавшейся здесь в столь позднее время».
Олену вбито так само – на голові рублена рана. Областю поповзли чутки – з неврологічного диспансеру сусіднього села Лупаревого втік пацієнт. І саме психічнохворий позбавляє молодих дівчат життя.
Михайло Черняк, заступник керівника УМВС України в Миколаївській області: «Указанные преступления были совершены одинаковым способом, в одной и той же местности, через короткий промежуток времени. Девушки молодые были, внешне похожи между собой. Среди местного населения поползли слухи о том, что действует маньяк».
Міліціянти й військові кілька днів прочісували весь район, але жодних слідів маніяка не знайшли.
Підозру правоохоронців викликав мешканець сусіднього села. 30-річний чоловік залицявся до Олени, але дістав одкоша. У дівчини з‘явився новий коханець - Анатолій, до того ж, молодший за віком.
Сергій вирішив помститися – вбити студентку. Довго готувався. Щоб його не знайшли, вирішив створити легенду про маніяка.
15-річна Ганна загинула лише через зовнішню схожість із Оленою. Її смерть – частина прагматичного плану жорстокого убивці.
Михайло Черняк, заступник керівника УМВС України в Миколаївській області: «Житель соседнего села Галициновки, 30-летний, у него возник умисел убить. Но для создания мифа о маньяке убил и другую де вушку».
У підозрюваного було алібі – нібито пиячив із друзями. Та коли приятелі дізналися, що йдеться про два вбивства, розповіли правду – тими вечорами Сергія в очі не бачили.
Затриманий довго не опирався й розповів, що позбавляв життя без жодних емоцій. Крові не боявся – кілька років заробляв тим, що забивав худобу. Про скоєне не шкодує.
Психолог упевнена - Сергій має підвищене самолюбство й гордість. У голові чоловікові пульсувала невідчепна думка – мною знехтували, мене принизили! До того ж, новий коханець – молодший за віком.
Алла Коваленко, психолог: «Будь-які спогади про те, що відбулося от в даному випадку, дівчинка кинула хлопця і стала зустрічатися з іншим. Спогади про це дають афект, і афект триває, доки людина не покарає нібито винного. Це може приводити до надмірної агресії, крику, а також до певних дій, які ми маємо у цьому випадку».
Тривалий стан афекту підштовхнув чоловіка до вбивства, але не завадив йому підготуватися й спробувати перекласти вину на вигаданого маніяка.
Тепер, на думку психолога, підозрюваний відчуває неймовірну полегкість, тому й не кається, що позбавив двох людей життя.