Історія про неймовірно сильного духом 10-річного хлопчика з Чернігівщини. Попри складну вроджену проблему зі здоров'ям - ДЦП - Михайлик майже навчився ходити! Утім, сталася нова біда - у дитини відмовили нирки. Про дитинство, яке перетворилося на суцільну боротьбу за життя.

- Давай, давай, давай. Так, молодец.

Отак кожного дня Вікторія займається з Михайликом лікувальною фізкультурою. У її єдиного сина - ДЦП. Він народився недоношеним. І важив трохи більше кілограма. 

Галина Дніпровська, лікар-педіатр:

- Благодаря врачам, матери, родным мальчик выжил. Но у ребенка остались послеродовые изменения. Он инвалид детства с диагнозом детский церебральный паралич, тетрапарез, нарушения движения третьей степени.

Відтоді життя Михайлика - це щоденна боротьба. Тричі на рік мама возить сина в реабілітаційні центри. І там кажуть, що хлопчик - один із найперспективніших пацієнтів.

Вікторія Науменко, мама хворого хлопчика:

- Лучше пише рукою, читать став лучше, навчатися. М'язи розслабляються, тонус пропадає в руках, то єсть спастика м'язів відпускає. Йому стає легше набагато.

Михайлик навчився самостійно підводитися та стояти без підтримки. Він уже навіть міг ступити кілька кроків без допомоги. Це - фантастичний результат. Аж раптом сталося непоправне.

Вікторія Науменко, мама хворого хлопчика:

- Коли оперували апендицит, в нього стали почки. Його відвезли в реанімацію в Охмадет, він був на діалізі.

Тепер до діагнозів бідолашного хлопчика додалася ще й ниркова недостатність. Після гемодіалізу хлопчик дуже набрав вагу і втратив більшість так тяжко здобутих навичок. Тепер потрібно все починати з нуля. Але Михайлик продовжує мріяти, що таки стане на ноги.

Михайлик, хворий на ДЦП:

- Хочу, щоб гуляти з дітками. Ходить. У футбол.

Школяр навчається індивідуально. Дуже любить малювати та майструє з підручних матеріалів різні прикраси для своєї оселі.

Вікторія Науменко, мама хворого хлопчика:

- Для мене він самий найкращий. Борюсь за його. Щоб його виходить, щоб він ходив. Це сама більша мрія, що тільки є, що тільки може бути у матері.

Але час - проти  Михайлика. Хлопчику вже 10 років, його організм перелаштовується. І вже через два роки реабілітація не дасть очікуваного результату. 

- Коли вже він росте, то це тяжче і для його, і для... Мені дуже тяжко. І йому дуже тяжко. Ну нічого, він оптиміст. Да, Міша?

- Ну, хоч ходить?

- Да.

В цьому місяці мамі треба повезти сина до реабілітаційного центру в Трускавці. Але їй катастрофічно не вистачає коштів. Два тижні лікування коштують 48 тисяч гривень. Тому Вікторія благає всіх небайдужих про допомогу. В її сина залізна сила волі. Не дайте йому зламатися.

Карта "ПриватБанк" Науменко Вікторія Михайлівна (мама Михайла):
4149 4978 5410 5337
Номер телефона: 063 108 72 98.