Наш наступний герой відчайдушно бореться за життя. Фактично покинутий власними батьками! Від історії 13-річного Володі Наконечного стискається серце. У хлопчини - смертельна хвороба. Його ж батьки тим часом пиячать! А рятують Володю зовсім чужі люди, які встигли стати найріднішими.

Знайомтеся - це Володя. Хлопчина дуже сором'язливий, а в його очах - сум і страх. Бо у свої 13 він добре розуміє, що має смертельну хворобу. У Володі - гострий мієлоїдний лейкоз.

Леонід Остапенко, лікар-гематолог Вінницької обласної дитячої лікарні:

- Это рак крови по-народному. Одна из самых злокачественных форм, которая требует интенсивной химиотерапии. На данный момент он закончил первый этап химиотерапии, сейчас на этапе восстановленя. 

Таких блоків хімії хлопчику доведеться пережити ще три. А далі на Вовчика чекає  радіологічне опромінення...

Леонід Остапенко, лікар-гематолог Вінницької обласної дитячої лікарні:

- Заболевание достаточно редкое. Поэтому у нас таких детей очень мало. Основной процент обеспечения ложится на больницу, которая проводит закупки непосредственно на имя Наконечному Вове, и на волонтерские плечи, без которых, наверное, сейчас невозможно вылечить, наверное, ни одного ребенка.

Проте болючі маніпуляції - не єдине випробовування для Володі. Хлопчик із проблемної сім'ї. Батьки - пиячать. Їх вже позбавили прав на кількох старших дітей. Якщо тато нині в палаті з сином, то мами Володя не бачив давно. А найбільше долею хлопчини переймається чужий чоловік. Капелан Руслан Мушинський розповідає: коли місяць тому зайшов навідати хворих діток до онкогематології, зустрів одного зі знайомих. Чоловік потяг священика до тринадцятої палати і попросив допомоги для маленького односельця. 

Руслан Мушинський, капелан:

- Взяли на себя функцию опекуна за этого ребенка. Так как это кризисная семья, и на сегодняшний день нам известно, что мама находится в, мягко говоря, легком неадекватном состоянии. Отец на сегодняшний день здесь, в больнице. Но также отзывы не очень хорошие.

Нині до палати Вовчика Руслан навідується ледь не щодня. Приносить ліки та гостинці. А кілька днів тому чергував біля реанімації, бо хлопчику погіршало. 

Руслан Мушинський, капелан:

- Был приступ, было критическое состояние, и дня три Володя был в реанимации. Ну вот антибиотик, который ему кололи в реанимации: 3-4 флакона - дневная норма. Вот за три флакона я по минимальной цене заплатил, по-моему, 740 гривен.

З кожним днем Руслану дедалі тяжче знаходити гроші на лікування Володимира. Тому нині по допомогу звертається й до глядачів Свідка. Адже тільки людська доброта і небайдужість можуть врятувати дитяче життя.

Мушинський Руслан Петрович (капеллан) БФ Маранафа.
ПриватБанк 5169 3305 0655 5801
+38 063 839 23 93 - Руслан.