Андрійкові усього три рочки, але більшу частину свого маленького життя він провів у лікарнях. Пігулки та болісні уколи - це щоденна реальність цього усміхненого хлопчика.

- Ти любиш їздити до лікарні?

- Так.

- Любиш, як тобі роблять уколи. Та? А де тобі роблять уколи? А ну покажи? Де?

- Тут. Тут роблять, в ручку.

Відразу після народження Андрійкові поставили страшний діагноз. Через патологію жовчних протоків у його печінці не могла виходити жовч.

Галина Курило, лікар Львівської дитячої міської лікарні:

- В Андрія вроджена вада розвитку печінки, атрезія жовчовивідних шляхів, на сьогоднішній день в новонародженому віці була зроблена паліативна операція, яка на сьогоднішній день вже вичерпана. Його власний орган вичерпав свої можливості, і він перестає працювати.

Щодня Андрійкові стає гірше. Животик роздувається через слабкість печінки. І шкіра все більше жовтіє. Та родина знаходить свої способи обігрувати загрозливі симптоми. Щоб зовсім не впасти у відчай.

- Як Андрійко себе називає? Як? Котік? Чи як?

- Котик.

- А який котик? Рижик?

- Рижий котик.

- А ти хочеш бути білим котиком?

- Білим котиком? Звичайно.

Маріанна Свірнюк, мати хворого хлопчика:

- Печінка давала збої. І в останній період все частіше і частіше. Постійно потрібно було госпіталізовуватися, звертатися в лікарню, і от в жовтні нам сказали, що вже потрібна пересадка.

Пересадити малюкові кусочок органу від матері готові у бельгійській клініці Сен Люк.

Галина Курило, лікар Львівської дитячої міської лікарні:

- Не зробити трансплантацію Андрію - то печінкова недостатність в нього може наступити в будь-який момент і медикаментозними засобами ми вже не зможемо йому допомогти. Єдиний засіб - це трансплантація.

Батьки Андрійка у відчаї! Вони можуть втратити дорогу "іскорку" своєї сім'ї. За операцію потрібно заплатити аж три з половиною мільйони гривень.

Олег Свірнюк, батько хворого хлопчика:

- Ця сума для нас, як для звичайної середньостатистичної сім'ї в Україні, є непідйомна. Ми робимо насправді багато. Але по даній, що ми зібрали, сумі - насправді вона навіть не 25 відсотків від того, що нам потрібно.

Маріанна Свірнюк, мати хворого хлопчика:

- Це єдиний шанс йому жити в цьому житті, і я переконана в тому, що ми мусимо дати йому цей шанс на життя. Тому що дитина повинна жити повноцінно, дитина повинна піти в школу.

Сім'я Свірнюків робить усе можливе для збору коштів для Андрійка - розклеюють оголошення на паркани, звертаються до заможних людей. Та до повної суми ще далеко.

Олег Свірнюк, батько хворого хлопчика:

- І ви ніколи не знаєте, що можливо, ви зараз допоможете цій дитині, а в майбутньому вона буде чи лікарем, чи пожарником. Вона допоможе так само вам. І це звертаємся до вас з проханням допомогти нам.

- Може, ти будеш на крані працювати?

- Нє. А водійом великої машини не хочеш бути? Отакої? Будеш?

- Так.

- Будеш водійом, добре.

Олег та Маріанна мріють, щоб їхній син виріс, обрав професію та створив власну сім'ю. Чи буде у Андрійка те, що є в усіх нас - життя - залежить від нашої здатності співчувати та допомагати. Кожна гривня - це вклад у просте людське щастя цього малюка.

Карта Приватбанку

4149  4978  5716  8548

Свірнюк Маріанна Володимирівна (мама)

066 300 29 89.