А зараз просимо вашої особливої уваги. У харків'янина Євгена Черненка рідкісний для ракових недуг різновид - лімфома Беркітта другої стадії. У хлопчика є всі шанси одужати - кажуть лікарі. Але родині не вистачає грошей на два останніх, як вони сподіваються, курси хіміотерапії.

Євген Черненко, хворий:

- Та я виходжу прогулюватись іноді, коли можна. Коли стає краще. То я не завжди замкнений.

На ці півроку, що Євген провів у лікарняній палаті, в нього були інші плани. По закінченню школи хлопець збирався вступати до інституту. Каже, хоче виховувати дітей, як і його батько - той все життя працював педагогом в інтернаті.

Євген Черненко, хворий:

- Хотів би бути вчителем фізкультури або тренером. Зі спортом зв'язано.

Говорити про себе Євгену ніяково. Він сором'язливо відповідає на запитання уривчатими реченнями. Не жаліє себе, про болісне тривале лікування каже - нічого особливого.

- Та я нічо не чувствував. Не знаю... Звик...

Лікарі певні: це неправда, що Євген не відчуває болю. Дивуються його мужності та витримці. Зазначають: такі дисципліновані пацієнти викликають повагу.

Марія Койда, лікар міської дитячої лікарні №16 м. Харкова:

- Он уже прошел у нас 4 блока химиотерапии. Это высокодозные блоки. После которых, после каждого из которых, у него были серьезнейшие осложнения. Он очень спокойный, хороший, выносливый мальчик. И он терпит все, что только… тяжелые, конечно, испытания ему…

Вражені діагнозом сина, спершу розгубились - розповідає батько Євгена. Здолати відчай допомогли близькі, друзі, найбільше - лікарі.

Віктор Черненко, батько хворого хлопця:

- Коли я перший раз побачив діток маленьких тут, Женя їх побачив... Нам стало трошки зрозуміло - куди ми попали. І коли ми побачили - дітки бавляться, сміються, мами нормально з ними спілкуються. Боже, як в такому можна сміятись? Я думаю - можна і нужно!

Євген Черненко, хворий:

- Спочатку було важко настроїтись. Потім почав читати... Підтримка дуже велика, серйозна.

Позитивна динаміка у пацієнта є, констатують медики. Проте, виявилось - чотирьох курсів хіміотерапії недостатньо, необхідні ще два.

Марія Койда, лікар міської дитячої лікарні №16 м. Харкова:

- Это самый оптимистичный, после которого мы будем делать контрольные исследования, компьютерную томографию. И дальше будем определяться с дальнейшей терапией.

Аби хлопець остаточно здолав хворобу - потрібно ще кілька десятків тисяч гривень. Та ресурси простої родини з маленького райцентру вже виснажені. Батьки Євгена будуть дуже вдячні усім небайдужим людям - і за матеріальну, і за психологічну допомогу.

Віктор Черненко, батько хворого хлопця:

- Горювать і таке інше якось і немає часу, і я - позитивно настроєний.

Номер картки у ПриватБанку 5168 7572 8373 2131.
Телефон брата, Дмитра Черненка - +38 068 533 93 18.