Протягом травневих свят зібрано 24 тис. - дякуємо всім, хто відгукнувся. Але допомога все ще потрібна....

Володимир народився 30 липня 1967 року в місті Рівне, а дитинство пройшло в районі Дворця, Боярки та Басового Кута. Закінчив  в 1984 році рівненську школу №6 і та поступив на факультет кібернетики Київського  Університету ім. Т.Г.Шевченка на "прикладну математику".

В армії служив в 1986-88 роках в Хабаровському краї за 18 кілометрів від селища Єлабуга  у військах зв’язку, в\ч 41595. Закінчив службу сержантом, командиром відділення радіорелейного та тропосферного зв’язку запасного командного пункту міністра оборони країни.

Після армії закінчив навчання в університеті, де і зустрів свою майбутню дружину Тетяну Засуху з Івано-Франківська, де Тетяна провела своє дитинство на Валах та в районі залізничного вокзалу, навчалась в школі №3 та музичній школі №1. Перша дитина – старший син Олексій народився у 1991 році.

По закінченню університету створив невелику фірму, у якій в різний час працювало 5-10 співробітників. Основний напрямок бізнесу був - організація наукових досліджень, впровадження нових медичних технологій та продаж сучасного європейського медичного обладнання лікарням та санаторіям України.

Другий син Сашко народився у 1994 році, третій – Тарас – у 1995, четвертий - Миколай – у 2000р.

1 червня 2004 року Володимиру встановили діагноз  встановили діагноз Хронічна Мієлоїдна Лейкемія (ХМЛ, рак крові) у стадії акселерації. Не будемо переказувати весь драматичний перебіг боротьби за життя. Наприкінці 2005 року відбулося суттєве покращання, Володимир припинив прийом шкідливих хіміопрепаратів, а восени 2006 року в родині Тимощуків народилася така бажана та така очікувана дівчинка – Тетянка.

Потім було знов погіршення, з якого вдалося вийти за рахунок препарату Глівек, який тільки-тільки було винайдено. І два роки Володимир протримався на цьому препараті, але потім він перестав діяти. 

В 2009 році у Володимира народжується шоста дитина -  п.ятий син Андрій.

Відтоді як Глівек перестав допомагати, хвороба прогресувала, працездатність почала падати, водночас інші ліки – Тасігна, Гідреа, Цитозар – допомагали лише на пару тижнів, і Володимир тримався лише за рахунок власної віри та молитв рідних і знайомих. Це, власне, і додавало сили та допомагало протриматись якийсь час до винайдення нових ліків.

Влітку 2011р. стан погіршився настільки, що прийшлося  оформити пенсію по інвалідності (2-га група).

Препарат Спрайсел діяв позитивно лише 3 місяці, але з побічними ускладненнями.

А вже влітку 2012 року підійшов найкритичніший момент, коли лікарі підтвердили стадію бластного кризу (або термінальну – згідно з європейською класифікацією). Стан був настільки поганий, що в при  перекомісії профільна була призначена вже 1-а група інвалідності.

У грудні 2012 року друзі зібрали 5 тисяч євро та відправили Володимира на обстеження та лікування до онкоклініки Інституту Жюля Борде в Брюсселі. Саме на той час в онкогематології клініки св.Луки в Брюсселі набирали групу пацієнтів для програми лікування препаратом Понатініб, який тільки в грудні зареєстрували в США і котрий проходить другу фазу клінічних досліджень в Європі (це означає, що в Україні препарат якщо з’явиться, то не раніше, аніж через два-чотири роки) і розрахований винятково на пацієнтів з ХМЛ, котрим всі відомі препарати не допомагають. 

Спочатку лікування не давало ефекту і Володимира збиралися навіть виключити з експериментальної програми, але потім результати аналізів значно покращилися. Але бельгійські фахівці одностайні в тому, що єдиним подальшім засобом зберегти життя Володимира Тимощука є трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора протягом найближчих 2-3 місяців, поки показники крові більш-менш прийшли у норму.

Повна вартість такої трансплантації та реабілітації складає в Бельгіїї не перевищує 150 тисяч, що у порівнянні з Австрією, а тим більш Німеччиною, є відносно "поміркованою". Але звичайно для української багатодітної родини, яка мешкає у трикімнатній хрущовці на Солом.янці, навіть при допомозі друзів зібрати таку суму неможливо. Поки що за рахунок друзів родини вдалося частково оплатити та розпочати пошук донора.  Тож зібрати залишається приблизно 140 тисяч євро.

Реквізити

Телефон Володимира Тимощука +38 (050) 311 86 24

Щоб не втрачати такі потрібні на лікування кошти через оподаткування доходів фізичних осіб,  збір коштів проводиться за допомогою та на рахунок відомої та прозорої благодійної організації, яка має бездоганну репутацію – "Всеукраїнський благодійний фонд "Крона"

Благодійна організація "Всеукраїнський благодійний фонд "Крона"
р/р 2600116775 в гривні
р/р 2600515392 в євро та доларах США
в ВАТ "Райффайзен Банк АВАЛЬ
МФО 300335 код ЄДРПОУ 34818334
благодійна допомога на лікування Володимира Тимощука


Всеукраїнський благодійний фонд "Крона"
Групи компаній "НІКО"
www. krona.niko.ua

м. Київ, вул. Набережно–Хрещатицька,
причал  № 4 бізнес центр "Дніпро Плаза", 2-й ярус
тел:  +38 (044) 260 00 00, внт. 250
факс: +38 (044) 200 4 222
Голова правління фонду  Олена Мацібох
 
[email protected]