Нову концепцію щодо трансплантації органів в Україні запропонувало МОЗ і подало на розгляд Верховній Раді. Згідно з нею кожен українець стане донором після смерті, якщо не оформить відповідної відмови за життя. Ця ініціатива здійняла хвилю дебатів серед населення. Більшість людей боїться, що, в разі трагедії, медики не намагатимуться врятувати пацієнта. Тим часом хворі, які роками чекають пересадження органів, висловлюють свою думку про можливі новації.

Микола Кубинець, хворий:

- День починається з того. Ще в девять часов ранку. Я обов'язково вже сім років п'ю ліки.

Про сімнадцятирічного Миколу Кубинця з Житомирщини "Свідок" вже розповідав півтора місяця тому. Дванадцять років свого життя хлопець бореться з хворобою - раком печінки. Після тривалого лікування недуга відступила. Утім, ненадовго. За три роки знову вирок - рецидив. Тоді врятувати Миколу могло лише пересадження частини органа. Його віддав синові батько. Але під час операції хлопчика заразили гепатитом. Кілька років вірус не виявляв себе. А нещодавно хвороба почала прогресувати.

Микола Кубинець, хворий:

- В мене вже констатували цироз печінки. То вже мій стан змінився, в мене пожовтіли очі. Стала жовта шкіра, в мене млявість.

Миколі потрібно терміново пересадити печінку. А це означає: взяти її від трупа. В Україні ці операції дозволені, утім, лише на папері. За чинним законодавством можна стати донором органів тільки після смерті, якщо погодяться родичі. Проте, таких охочих віддати частину близької людини одиниці.

Юрій Поляченко, директор Національного існтитуту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

- Операцій на рік приблизно 114, з них одна-дві, і це вже про це говорить вся країна, якщо ми зробили трупну трансплантацію, так в минулому році трупну трансплантацію зробили в Запоріжжі, ми в нашому центрі жодної не зробили в цьому році.

Щорічно в Україні на пересадження органів чекають 5 тисяч хворих. Половина з них так і помирає, не діждавшись рятівної операції. Інші ж шукають донорів за кордоном. Де трупні трансплантації стали нормою. Наприклад, у сусідній Білорусі.

Юрій Поляченко, директор Національного існтитуту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

- Я вам скажу чесно, ми по-білому заздрили Білорусі і Росії, як вони зараз зробили прорив в цьому напрямку. У нас нема матеріалу, у нас нема згоди родичів, по-перше, по-друге лікарі вже настільи налякані і немотивовані, щоб робити діагностику смерті мозку, відповідні бригади наших трансплантологів також залякані-перелякані в кримінальному аспекті.

Нині в Україні точаться дискусії навколо нової ініціативи МОЗу. Кожен житель може стати донором органів після своєї смерті, якщо за життя юридично не оформить відмови від цього. Громадяни до такої новації ставляться з пересторогою. Бояться, що тепер їх просто патратимуть. Що кримінал у цій сфері більш, ніж можливий, не заперечують і правники.

Едуард Багіров, правозахисник:

- Если правоохранители Германии, Испании других стран могут выявить, найти тяжкие преступления, убийства, то наши правоохранители не могут так эффективно работать, в связи с этим люди, которые дают свое согласие, могут стать субъектами тяжких преступлений и убийства, зная, что конкретный человек, например я, дал свое согласие, у меня здоровый желудок, сердце, и я дал свое согласие, меня могут застрелить, чтоб я стал донором.

А ось хірурги кажуть - про нові норми до закону казати зарано. Бо ж і нині чинні насправді не діють. Аби навіть теперішній закон про трансплантологію запрацював - треба запровадити жорстку систему контролю з боку правоохоронних органів і держави. А на це потрібен час.

Юрій Поляченко, директор Національно існтитуту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:

- Ця концепція передбачає створення нової державної структури, це юрбаза даних, закрита база даних, тих, хто при житті дав згоду чи ті, хто не дадуть згоду, це колегіальні органи контролю, персональна відповідальність.

Поки ж в суспільстві точаться дебати з приводу закону, тисячі українців чекають пересадження. Так і Микола Кубинець із Житомирщини. А хлопцеві трансплантація потрібна терміново! Коштує вона 80-т тисяч доларів і робитимуть її в Білорусі. Завдяки всім небайдужим, зокрема і глядачам НТН, вже вдалося назбирати п'ятдесят тисяч. Не вистачає 30.

Юрій Кубинець, батько хворого хлопця:

- Звертаюсь до всіх небайдужих до нашої біди - допомогти моєму синові зібрати ці кошти, щоб зробити цю пересадку, поновити життя.

Реквізити для перерахунку коштів:

Кубинець Жанна Миколаївна (мама хлопця), телефон: 067-418-00-76, 063-036-31-17

ПриватБанк, № рахунку 2924 4825 5091 00
МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570
Номер картки 4405 8858 2552 8513, Кубинец Жанна Миколаївна

Або:

Банк отримувач: АТ Укрексімбанк, філія в м.Житомирі,
м. Житомир, вул. Перемоги, 23
МФО 311324, код ЄДРПОУ 20401758
Отримувач: АТ "Укрексімбанк"
Рахунок: 292471352
Призначення платежу: № 8031557427, цільова благодійна допомога для Кубинець Ж.М. на лікування дитини.