Приречена на смерть крихітка стала наймолодшою доноркою Британії. Гоуп Лі народилася зі страшним діагнозом - аненцефалія. Це вроджена вада розвитку плоду. Немовлята з цією смертельною недугою живуть кілька годин. Але батьки хворої крихітки вирішили врятувати інших.

74 хвилини життя - це все, що подарувала доля крихітній Хоуп Лі.

Ендрю Лі, батько дівчинки-донора:

- Коли Хоуп народилась, я був у залі з Еммою, тримав її за руку. Коли донечку дали мені на руки, я не витримав, розплакався. Їй вдалося торкнутися мого пальця, трішки стиснути його. А згодом вона померла в Емми на руках.

Дівчинка народилася зі смертельним діагнозом - аненцефалія. Це вроджена вада розвитку плоду. Хворобу діагностують ще під час вагітності у жінок, що виношують двійнят. Одне немовля народжується здоровим, інше ж - зі страшною недугою. Виникає вона, зазвичай, через погану екологію, токсичні речовини або ж інфекцію, яку може підхопити майбутня матір. Живуть крихітки менше доби. Найчастіше аномалія розвитку зустрічається у дівчаток. Проте, хворіють на аненцефалію і хлопчики. Тедді прожив годину. За цей короткий час його батьки прийняли надскладне для себе рішення. Зробити синочка донором.

Майк Хоулстон, батько хлопчика-донора:

- Ми знали, що він молодець, він був такий сильний, коли Джес ще носила їх обох в утробі - він завжди рухався. Коли ми думали про донорство органів, ми відчували, що це і є шлях Тедді.

Саме приклад сім'ї Хоулстонів надихнув родину Лі. Вони навіть назвали свою крихітку Хоуп, що в перекладі означає Надія. Бо коли батьки дізнались, що хвороба їхньої донечки - вирок, вирішили: дівчинка має дати шанс жити іншим. Її нирки пересадили дорослому пацієнтові.  

Ендрю Лі, батько дівчинки-донора:

- Ми раді, що пожертвували нирки нашої дівчинки дорослій людині. Ми би хотіли, аби громадськість знала, що донорство - це прекрасна річ.

Аненцефалія уражає одного на десять тисяч новонароджених. Матерям, які виношують таких дітей, одразу радять переривати вагітність. Але навіть якщо ці крихітки з'являються на світ - вони помирають. Тому батьки обидвох немовлят-донорів закликають: якщо ваша дитина приречена - не забирайте надію у тих, кого ще можна врятувати.

Джес Хоулстон, мама хлопчика-донора:

- Думка, що хтось своїм життям завдячуватиме нашій дитині - дивовижна. Ми щасливі, що часточка нашого синочка продовжує жити.