У столиці розгортається медичний скандал. МОЗ закупило неякісні ліки для гемодіалізу - процедури, що очищує кров хворих, які мають проблеми із нирками. Від маніпуляцій, скаржаться пацієнти, їм стає лише гірше! Захищати своє здоров'я та життя люди вийшли на пікет під столичну адміністрацію. Де чиновники переконували, що препарати якісні.

Усі ці люди живуть лише завдяки гемодіалізу. Але останнім часом після процедури з очищення крові за ниркової недостатності пацієнтам ставало гірше! Хворі переконані, що розчин для медичних маніпуляцій - бракований.

Світлана Федик, кореспондентка:

- Розчин, який закупила держава, люди називають смертельною отрутою. Розповідають: від нього вже померло кілька десятків людей в Україні. Всі інші пацієнти старждають від жахливих побічних ефектів.

Людей мучать головний біль, свербіж, нудота, стрибає артеріальний тиск.

Олексій Сизов, пацієнт:

- Женщина, которая лежала рядом со мной, то, что я видел, ее после подключения обсыпало полностью багряными, багряно-красными пятнами, и очень сильный зуд. На протяжении суток потом ты ходишь и чешешся.

До стін Київської міської адміністрації прийшли родичі тих, хто не в змозі самостійно відстоювати свої права на мітингу. Вони благають чиновників не вбивати їхніх близьких. Людмила розповідає, що мало не втратила коханого чоловіка, коли йому влили нібито якісний препарат.

Людмила Гарасько, дружина хворого:

- Почалася кровотеча, від апарату його відключили, і тиск у нього 130 на 180.

До сотні мітингувальників виходять аж двоє представників влади. Вони не розуміють, у чому проблема.

Михайло Радуцький, заступник голови Київської міської державної адміністрації:

- А хто вам сказав, що вони неякісні? В нас офіційно відповідь, що це якісний препарат. На сьогоднішній день по всіх документах цей препарат офіційно дозволено в Україні і має сертифікат державної служби, яка має дозволяти чи не дозволяти якісь медичні вироби.

Втім, аби заспокоїти людей, запевнили - препарат замінять. Але не всім!

Тетяна Донченко, директор Департаменту охорони здоров'я м. Києва:

- Ми маємо убезпечити пацієнтів від впливу можливо неякісного концентрату, тому сьогодні його замінять на гуманітарну допомогу для тих пацієнтів, у яких зафіксовані побічні дії.

Чиновники також повідомили, що підозрілий препарат вже перевіряють. Утім, таким фіналом люди не задоволені.

Тетяна Ольховик, співорганізаторка акції Отруйний діаліз:

- Нам пообіцяли якісний концентрат тільки для 70 хворих, а решта - це 370 чоловік - залишаються в групі ризику.

Адже для хворих із тяжкими нирковими хворобами завтра може не настати. Ця палата стала другою домівкою для Лілії. Жінка вже довгі вісімнадцять років живе лише завдяки гемодіалізу. Процедури робить тричі на тиждень по чотири години кожна.

Світлана Федик, кореспондентка:

- Цей апарат називається штучна нирка. Кров пацієнта переганяється по системі та очищається. Якщо цю процедуру не проводити, уже за два тижні хворий помре від отруєння власними токсинами.

Очищення крові відтерміновує найстрашніше - смерть. Проте, з кожною проведеною процедурою гемодіалізу організм пацієнта згасає.

Лілія Волович, пацієнтка:

- Розрушається весь організм. Іде проблема з серцем, з печінкою, з підшлунковою. З сосудами. Понімаєте? З всім. Людина вже просто вбита.

Разом із токсинами з організму хворих вимиваються корисні речовини та вітаміни. Після процедури пацієнти ледь стримують себе, щоб не вити від головного болю. І це ще не все!

Лілія Волович, пацієнтка:

- Слабкість, нудота, головокружіння. Погано, сили немає. Погано, все болить.

Сергій Волович, пацієнт:

- Підключаєшся на гемодіаліз. Процедура: в началі тиск 130, 140, наприклад. Буквально там трошки время проходить - тиск 150, 200. І він не збивається медикаментозно.

Сергій - чоловік Лілії. Він лежить у сусідній палаті. Як і дружина, також 18 років живе завдяки гемодіалізу. Переніс дві невдалі трансплантації нирок, після яких його життя кардинально змінилося. 

Сергій Волович, пацієнт:

- Ми інваліди першої групи. В нас, щоб хтось робив, в нас не роблять люди, тому що ми інваліди.

Активні розваги, спорт, фрукти та солодощі. Усі ці задоволення - табу для людей, у яких не працюють нирки. 

- Буде завишатися калій. А від калію зупинка серця може бути.

На руках Сергія немає живого місця. Проколи від голок не встигають заживати. Після процедури чоловік деякий час сидить у коридорі. Приходить у себе. Пізніше йде забирати додому ледь живу дружину. В Україні трансплантація нирки - дорога операція. І проводять її лише тоді, коли донором виступає рідна людина. Однак і тут має пощастити - організми можуть виявитися несумісними для передачі органа від одного до іншого. Тому більшість хворих українців рятуються очищенням крові до самої смерті.