Займатися на новітніх тренажерах, розробляти кінцівки в кабінеті ерготерапії та навіть стати учасником комп'ютерної гри тепер можуть поранені війскові. Під Києвом на базі Ірпінського шпиталю запрацював перший в Україні центр психо-фізичної реабілітації для постраждалих в АТО.

Кожен простий рух для Олександра нині - справжнє досягнення. Чоловік отримав важке осколкове поранення плеча під Дебальцево три місяці тому.

Софія Псаревська, співробітниця Центру психо-фізичної реабілітації для постраждалих в АТО:

- Зараз йому зробили операцію, є пластина, і ми працюємо для розробки руки, для подвижності мишци, тому що мишци ослабли.

Крутити по столу м'ячика. Ще кілька тижнів тому Олександр не міг про це і мріяти. Тепер впевнено розповідає, що буде робити вже наближчим часом.

Олександр Логвиненко, учасник АТО:

- Подремонтируют меня и поеду, уже заскучал по ребятам. А что делать? Все воюют, а я что - буду дома сидеть или что?

Цей військовий отримав поранення дев'ять місяців тому. Йому осколком Граду буквально роздробило стопу. Чоловікові зробили уже сім операцій. А нині він проходить реабіліацію.

- Тут дуже хороші врачі, дуже.

- Це ви зараз розробляєте стопу?

- Да, масаж стопи роблю.

М'ячик для розробки кінцівок - не дивина. Найбільше радіють реабілітологи та їхні пацієнти новітньому обладнанню, яке Центру подарували волонтери. Наприклад, ось такій німецькій мотошині. Кажуть - раніше у них був лише вітчизняний апарат.

Софія Псаревська, співробітниця Центру психо-фізичної реабілітації для постраждалих в АТО:

- Это просто, просто насколько больному удобно, я ничего не имею против отечественных производителей, но пускай учатся. 

На цьому апараті Роман займається щодня. Каже: таких мотошин у Центр треба ще кілька. Бо ця працює майже безперервно.  

- У мене два відкритих перелома стегна і подколенника, це дуже важке поранення. Дуже удобно.

Також займаються поранені військові у кабінеті. Тут вони вчаться заново простим речам, наприклад, долати сходинки та відкручувати кран. Та найбільше пишаються працівники центру ось цією кімнатою з новітнім обладнанням - IREX. Тут бійці не просто займаються на тренажерах, а й стають учасниками комп'ютерної гри. Тобто проходять реабілітацію, не зациклюючись на своїх вадах. Таке обладнання коштує 25 тисяч доларів. Навіть в Європі його ще немає. Пораненим його подарували волонтерки з Канади.

Павло Богдан, волонтер:

- Це розробка опрорно-рухательного апарату - плечі, руки. Це переше завдання - людина знаходиться на футбольному полі як вратар, і кут, на який потрібно піднімати чи опускати руку, лікар задає і людина відпрацьовує на даний час суглоб.

Нині у центрі на реабілітації перебувають тридцятеро поранених. Реабілітологи кажуть: сили й бажання для одужання у хворих є. Найнеобхідніше обладнання також. Єдине, що ще треба - це басейн, де могли б займатися пацієнти.