Першого березня 2013 року як вогню бояться мільйони українських хворих. Бо саме з цього дня жоден імпортний лікарський препарат не перетне кордону без відповідної ліцензії. Так зобов'язав кабмін. Люди, для яких без цих засобів життя неможливе, шоковані. Кажуть: препарати або цілком зникнуть, або коштуватимуть статки.

Сергій ВІЛ-інфікований вже  понад сімнадцять років. Чоловік розповідає: щодня вранці і ввечері вживає піґулки. Лише завдяки їм ще живий.

Сергій, ВІЛ-інфікований:

- Вот эти два препарата, которые принимаю я - они произведены в Индии, те препараты, которые производятся у нас и пытаются ими лечить, они намного хуже по качеству.

Антиретровірусна терапія майже цілковито ґрунтується на ліках закордонних виробників, констатують медики.

Марина Борисполець, кореспондентка:

- Тут знаходяться препарати, життєво необхідні для віл-інфікованих людей. Превіряємо: іноземного виробництва, іноземного, знов закордонний, іноземного, такий самий, знов іноземного. І лише один серед них - вітчизняного виробництва.

Тут, у відділі онкогематології Охматдиту, лікують хворих на рак малюків. Вільних ліжок у палатах немає. Для цих дітей єдиний шанс вижити - за допомоги імпортних засобів.

Наталя Кубаля, заввідділу Центру онкогематології Охматдиту:

- Противоопухолевые препараты, препараты так называемой сопроводительной терапии, это противогрибковые препараты, это мощные антибактериальные препараты и плюс ещё мощные препараты трансфузии крови, нет ни одного украинского производства.

Лікарка демонструє засоби, від яких залежить життя маленьких українців, і великих запасів тут немає.

Наталя Кубаля, заввідділу Центру онкогематології Охматдиту:

- Аналогов нет, вот флакончик граноцита стоит две тысячи гривен, карсидас, компания МСД, никаких его аналогов, ни украинских, ни других нет, упаковка - шесть тысяч гривен, вот этот препарат, который принимают пациенты с апластической анимией годами, каждый день, то есть ты его снимаешь, ты теряешь любой эффект, отечественных аналогов нет.

ВІЛ-інфіковані, недужі на гепатит, цукровий діабет, онкохворі - такої довжелезної юрми біля аптеки Україна ще не бачила. Сотні людей вишикувалися по закордонні препарати. Так учасники акції "черга за життя" демонструють: невдовзі такі натовпи можуть стати не імпровізацією, а реальністю. 

- Принят новый закон об импорте лекарств в Украину, который вступит в силу с первого марта, с первого марта ни один импортный препарат не сможет пересечь границу Украины, если у него нет лицензии.

Цей закон - катастрофа для хворих. Світлана Клименко - мати дванадцятирічного хлопчика. Нещодавно її син поборов рак і тепер вдома на підтримувальній терапії. А це лише імпортні ліки. Запастися ними жінка не може, бо ціни захмарні.

Світлана Клименко, мати онкохворого хлопчика:

- В мене препарата залишилось на дві, на три неділі, і той вихід, коли ми думали - може, купити наперед, то вибачте, у мене немає 20 тисяч гривень, щоб я його купила, хоча б на три, чотири місяці, тому що одна упаковка коштує 1600, а нам у місяць їх треба три.

Ірина Гавришева, хвора:

- В мене генералізована міостенія, це хвороба - мязова слабкість, для того, щоб жити, мені потрібно два препарати по цьому захворюванню і ще два по іншому. Це імпортні препарати, які не мають аналогів в Україні взагалі.

В Україні лише 30 відсотків ліків вітчизняного виробництва. Тож учасники акції рушили від аптеки до Адміністрації президента. Аби бодай там їх почули.

Дмитро Шерембей, голова пацієнтської організації ЮКАБ:

- В Украине официальная структура лицензирования препаратов - 4-х этапная, она длится целый год, самая длинная, которая существует, ту, которую хотят ввести - это пятый этап, который никакого отношения к качеству не имеет, это одной службе дают все бумажки и говорят: а теперь вы кому-то разрешаете, а кому-то не разрешаете торговать, к чему это приведет в конечном счете - коррупция станет сильнее, взятки выше, процесс дольше, и таким образом подорожают все медикаменты в Украине.

З Адміністрації до людей виходить оцей чоловік. Обіцяє всі вимоги хворих переповісти президентові.  

- У нас обращение от всех пациентских организаций Украины к президенту, чтоб он спас нас. Первое - пусть отменит закон Азаров, а второе - пусть в конце концов купит таблетки нам, чтоб мы не умирали.

- Передам. Адміністрація отримала ваше звернення, ви отримаєте відповідь.

Люди кажуть - якщо до 1 березня урядники закону не скасують, знову прийдуть під адміністрацію. Зазначають: новації завадять, бо для них вона означає.

- Смерть.

- Я умру.

- В этих таблетках- моя жизнь.