Коли країну лихоманить від епідемії сухот, в одному з найбільших райцентрів Сумщини закрили протитуберкульозний стаціонар. Так вирішила місцева влада - і навіть заборона з боку суду їй не наказ. Тепер півсотні недужих щодня їздять до диспансеру в іншому районі - громадським транспортом поруч зі здоровими людьми. Медикам же доводиться, хіба, рахувати: смертність від туберкульозу в області - вища, ніж загалом по Україні.

У цій будівлі відділення для хворих на сухоти розташовувалося споконвіку. Пацієнти лікувалися там по кілька місяців. Тепер щодня за дозою медикаментів недужі долають півміста. Через таке лікування у Володимира в організмі знову активізувалася туберкульозна паличка.

Володимир, хворий:

- Я получаю укол, и мне надо возвращаться опять по морозу, и поэтому динамика стала хуже, потому если раньше у меня была своя койка, было нормальное питание, я после укола пошел, прилег. А сейчас я опять иду по морозу,  эффекта получается никакого.

У зоні ризику опинились не лише випадкові супутники хворих. Амбулаторія, куди туберкульозники звертаються по лікування, двері в двері поряд із дитячим фтизіатром та рентген-кабінетом. Таку ситуацію спричинило рішення місцевих депутатів закрити туберкульозний стаціонар. Мовляв, це неабияк заощадить бюджетні кошти.

Федір Киселар, депутат Охтирської міської ради:

- Все, что делается в ахтырском депутатском корпусе - всё как-то делается. Знаете, как по велению палочки, волшебной, депутаты, как правило, вводятся. в какой-то обман. То есть, что было сказано: что отделение в ужаснейшем состоянии, находится возле школы, находится в жилом массиве, и, естественно, что, якобы, распространение туберкулёза здесь, на этом месте оно увеличивается в разы.

Пан Федір розповідає, вивчив медичну статистику за 15 років - не було жодного випадку захворювання на туберкульоз з навколишнього району, тим паче, школи. А от після трьох місяців мандрівок хворих містом уже кілька недужих зареєстровано.

Павло Собина, адвокат:

- Дане рішення оскаржувалось в Охтирському міжрайонному суді, і була ухвала про зупинення виконання даного рішення сесії, але, фактично, на той час, коли було прийнято дану ухвалу, вже не було стаціонарного відділення.

Як не дивно, та міський очільник проблеми в ситуації, що склалася, не вбачає.

Олександр Цілуйко, в.о. Охтирського міського голови:

-  Я вас запевняю, що великої проблеми в цьому немає. І місто Охтирка - я не скажу, що на найгіршому, а на одному самому високому рівні буде надавати медичні послуги, і сьогодні надає. І на сьогоднішній день взагалі немає проблеми з тим, що люди, як ви сказали, ходять там по вулицях, нема такого.

А от в обласному управлінні охорони здоров'я таким легковажним підходом до небезпечного захворювання шоковані.

Петро Павлюк, керівник Сумського обласного управління охорони здоров'я:

- Абсолютно непогоджено, не продумали, куди хворих возити, закрили спочатку, потім вийшли на мене. Міський голова про те, що просить, щоби я забирав хворих в наш протитуберкульозний диспансер. На жаль, смертність від туберкульозу в області вища, ніж в середньоукраїнський показник.

Охтирці ж тим часом скромно мріють, що, коли в місті побудують сучасний медичний центр, їм віддадуть бодай одне старе приміщення для хворих на сухоти.

Зоя Кабанова, завідувачка протитуберкульозної амбулаторії:

- Можливо, нам влада, все-таки, винайде можливість відкрити 20 ліжок.