Перша медична допомога. Буває, до приїзду екстрених служб її надають добровольці - свідки подій. Надають так, як уважають за потрібне, і не завжди правильно. Як не лікувати небилицями?

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Що потрібно знати про медицину, щоб зберегти здоров'я, а можливо навіть життя: заповідь - не зашкодь! Це її лікарі повторюють аматорам-рятувальникам, які, зазвичай, мають приблизне уявлення про медичну допомогу.

Оте уявлення складається з чуток, стереотипів, власного досвіду й медичних серіалів. Це такі собі міфи, від яких послідовники Гіпократа здригаються.

Олексій Воронов, голова Департаменту невідкладної допомоги приватної клініки:

- Если мы не знаем, как оказывать первую медицинскую помощь, то лучше этого не делать.

Олексій Володимирович - лікар із чималим досвідом роботи у "швидкій". Пояснює - є схема надання допомоги. Приміром, під час чи після аварій. Перший пункт тут - безпека. При чому, самого рятувальника.

Олексій Воронов, голова Департаменту невідкладної допомоги приватної клініки:

- Попали мы на ДТП, видим - разбита машина, вокруг, видим, топливо, или какая-то жидкость разлита. Мы не имеем право входить.

Бо ж найменша іскра - все спалахне, й сам рятувальник. Тож правильно діяти так: викликати екстрені служби, вимкнути акумулятора автівки й визначити ступені тяжкості травм постраждалих.

Павлина Поліщук, фельдшер:

- Машины, ДТП, девушка в салоне хнычет.

Їй боляче - так. Проте гірше може бути тим людям, котрі мовчать, каже лікар.

Павлина Поліщук, фельдшер:

- Видим, что пациент плохо дышит или не дышит. Что нужно - освободить дыхательные пути.

Просто обмотаним чимось пальцем натисніть на корінь язика - кисень надходитиме до легенів. Ще лікар звертається до всіх псевдомедиків - не витягайте людей із машини. Залиште це професіоналам. Бо до наявних травм додасте ще кілька.

Добре, коли людина при тямі. Якщо ні - застосуйте реанімаційні методи: штучне дихання, непрямий масаж серця. Річ проста, зазвичай гадають випадкові рятівники. Не так вважають фахівці.

Павлина Поліщук, фельдшер:

- Найбільша помилка людей, які роблять непрямий масаж серця, це те, що вони не в правильному місці нажимають на грудну клітку.

А чи знаєте ви, що тиснути треба на два пальці вище ребер, тільки випрямленими руками, і вдавлювати сантиметрів на п'ять? Та й це не все.

Павлина Поліщук, фельдшер:

- Якщо ми робимо рот в рот, потрібно також, помилка людей - вони не прикривають нос. Потрібно прикрити нос, відкрити рот і робити два вдохи.

Якщо робити не правильно, то щонайменше - зусилля марні, а то й нашкодити можна.

Павлина Поліщук, фельдшер:

- Летальні випадки, людина може померти при неправильних діях.

Своє слово кажуть терапевти. Померти можна й від температури. Ні, не в разі зараження новим штамом грипу, а й за звичайної застуди. Згадайте: коли морозить, що робите? Зазвичай, перетворюєтеся на людину-термоса, під купою ковдр і грілок. Треба ж навпаки - охолоджуватись.

Марина Крапивнер, лікар-терапевт:

- Дыхание идёт разными путями, через легкие, через кожу, и чем больше открытая поверхность кожи, тем быстрее идет испарение, тем быстрее человек охлаждается и снижается температура.

Медики радять: просто вжити жарознижувальних препаратів, але тільки коли на градуснику більше тридцяти восьми, й лягти під ковдру. Так температуру переносити легше, й вона швидше минає. І ще про гаряче - опіки. Чим змащуєте їх ви - ліками, олією, кефіром? Даремно.

Марина Крапівнер, лікар-терапевт:

- Когда мы обожглись, кипятком, сковородкой, огнем, такие ожоги смазывать не стоит, потому что мы создаем пленку, под которой продолжается воздействие тепла, и ожег получается более глубоким.

Те саме й у разі невдалого засмагання. Просто стати під прохолодний душ і потерпіти хвилин п'ятнадцять. Опік, принаймні, буде вже не таким болючим і глибоким.