Неправильний діагноз - вірний крок до смерті. За серйозної хвороби це аксіома, відома медичним фахівцям. І саме діагностику називають чи не найслабшим місцем сучасної української медицини. Саме тому, що її важко назвати сучасною. На небезпечному лікуванні знається Олена Ткаченко.

Олег не добирає слів, щоб висловити незадоволення роботою медичних лабораторій:

- Могут попасться, лечить детей, а диагноза нет.

Чоловік привів сина до ЛОРа. У підлітка боліло вухо. Лікар порадив здати кров. Аналіз робили в одній із поліклінік Дарницького району. Після результату спокійне життя в родині закінчилося. У хлопця виявили збудники небезпечного захворювання, інфекційного мононуклеозу.

Олег Величко, мешканець м. Києва:

- Он подтвердил, что это действительно нужно лечить, потому что в дальнейшем может быть ухудшение. Далее может быть разложение печени, почек, в течении 5 лет вообще мог бы ребенок исчезнуть.

Ще й налякали - заразитися можуть інші члени родини. Тож лікувати треба всіх. У тій таки лабораторії кров здала й Олегова дружина. Діагноз підтвердили. Цілу ніч чоловік вивчав літературу - що то за хвороба така. І вже шукав гроші на дорогі антибіотики. А зранку вирішив, що варто здати кров і в іншому закладі. А раптом помилка?

Олег Величко, мешканець м. Києва:

- Хотя не пожалели вот этих денег, сделали повторные. Жена сделала в институте, а с ребенком ездили в вендиспансер.

Отримали нові результати: нема і натяку на будь-які відхилення. Всі показники в межах норми. От і обурюється Олег - у поліклініці ледве не поламали йому життя. "Свідок" вирушив разом із постраждалим до тієї лабораторії дізнатися чи могла бути помилка.

Лікар: 

-  Я на следующий день поехал и сделал, так что 16 было, 17- нет.

-  Да? Ну, вы понимаете, они появляются, потом могут исчезнуть. Потом опять появляются.

-  Что, в течении суток?

-  Ну, когда-то же ведь этот процесс происходит.

Своєї провини тут не визнають. Запевняють - професіонально працюють уже більше трьох десятків років. І, навпаки, звинувачують у помилці колег, що робили повторні аналізи.

Лікар: 

- Вот то, что они не нашли, не написали - это уже их проблемы.

Лабораторії в багатьох державних медзакладах переживають не найкращі часи. Всі дослідження тут і досі проводять руками. А буває - зовсім аналізи не роблять. Бо немає реагентів.

Надія Міщенко, завідувач лабораторії приватної клініки:

- Без реагентов невозможно. Чтобы измерить гемоглобин эритроциты нужно растворить, лейкоциты надо посчитать, тромбоциты надо посчитать, нужно измерить объем клеток.

Сучасні лабораторії обладнано автоматичними аналізаторами. Ось цей за одну хвилину видає дев'ятнадцять показників крові. До мікроскопа лікарі стають, коли виявили якусь патологію. Тож встановленню небезпечного діагнозу передує чимало досліджень. Юристи ж переконані, що Олегові просто не пощастило з лікарями.

Оксана Дегтярьова, юристка:

- Знову ж повертаючись до цієї лікарської помилки, коли вона навмисне знає, на що вона штовхає цю людину, можливо вона переслідує якість певні цілі, з метою отримання такого аналізу, щоб потім йому виписати ліки і від голови, і від серця, і від всього, аби на ньому більше заробити грошей.

Правники радять скаржитися: наприклад, до контролюючого органу, санепідемстанції.

Оксана Дегтярьова, юристка:

- Вони їх не дуже люблять, бо коли вони приїжджають на перевірку, все ховають, всі не виходять на роботу та інше.

Утім, кардинально змінити ситуацію дуже важко. За даними захисників прав пацієнтів, із шести тисяч державних і приватних лабораторій, в Україні достовірні аналізи роблять тільки п'ять.

Олена Ткаченко, Олександр Мироненко, НТН.