200-300 гривень за добу - такий заробіток жебрака у столиці. Втім, зазвичай працюють прохачі не на себе, а на своїх рабовласників. Одну засновницю такого бізнесу затримали у Святошинському районі Києва.

З отакою табличкою цей чоловік щодня стояв у підземних переходах і на зупинках транспорту. Мешкав у занедбаній хатині разом з іншими жебраками. Милостиню, яку щодня йому давали перехожі, забирали хазяї. Такий бізнес налагодила уродженка Одеської області ромської національності зі своєю донькою.

- Що ви станом на даний час робите в місті Києві?

- Заробляю гроші.

- Яким чином?

- Просю.

- В переході просите?

- Да.

- А гроші як використовуєте?

- Віддаю хозяйке.

Банда експлуатувала водночас п'ятьох-сімох прохачів. Щоденний заробіток одного жебрака становив 200-300 гривень. Старцювали здебільшого інваліди та малозабезпечені. Своїх жертв торгівці людьми привозили до Києва, обіцяючи роботу. Натомість нещасні потрапляли в рабство.

- А ви пенсіонер? Пенсію отримуєте?

- Ну не успів, тому що вона в мене взяла карточку пенсіонну.

Організаторку злочинного бізнесу затримали. Відповідатиме вона за статтею "торгівля людьми". А це ув'язнення на термін від 8 до 15 років.

Костянтин Грицишен, керівник відділу Святошинського РУ міліції м. Києва:

- Вказана громадянка підшуковувала потерпілих в інших областях України, привозила до міста Києва, забирала у них документи, у зв'язку з чим вони не могли поїхати додому, та використовувала їх для заняття жебрацтвом. А кошти привласнювала собі та використовувала на власні потреби.

Тож усім, хто хоче допомогти нужденним біля станцій метрополітену чи в підземних переходах, слід пам'ятати: нічого з вашої милостині самому жебракові не дістанеться. Віддаючи кревні, ви можливо фінансуєте торгівців, котрі наживаються на людському милосерді.