 |
  |
Останніх зловмисників викрили у Броварах. Вони підробляли п’ятсот-гривневі банкноти. Виготовили їх близько чотирьох сотень. А ось скільки встигли реалізувати - не відомо. На перший погляд – справжні гроші. Саме банкнотою п’ятсот гривень намагався розрахуватися у крамниці 25-річний мешканець Київщини. Утім, продавчиня щось запідозрила. І не дарма. Хлопця затримали. Виявилося – він лише збувач. Проте, вивів правоохоронців на справжніх фальшивомонетників.
Микола Жукович, керівник відділу ГУ МВС України в Київській області: «При обшуку у них вилучили, безпосередньо вже в будинку, – 372 таких купюри номіналом 500 гривен».
Фальшивки виготовляли мешканці Броварів – брат і сестра. Працювали вони в рекламній агенції. Вочевидь, саме постійна робота з копіювальною технікою наштовхнула на ідею клонувати гроші. Довго над технологією не думали – просто сканували банкноту й роздрукували на кольоровому принтері. Відтепер усі 186 тисяч фальшивих гривень перевіряють у міліції. Така процедура у відділі експертизи документів та почерку - не дивина. Та ось номінали зазвичай не такі великі.
Юлія Бєлова, керівник експертної служби ГУ міліції Київської області: «50 гривень – самий такий менший номінал підроблюється, а зараз у нас на дослідженні більш високий номінал, який було виготовлено в 2005-2006 роках».
Глянцевий папір, яскраві кольори, незмінний номер – не притаманні справжній гривні. Правоохоронці зазначають – найчастіше підробляють банкноти номіналом 20-ть і 50-т гривень нового зразка. У них вузька кольорова гама – домінують зелений та фіолетовий. Маючи навички роботи з комп’ютерними програмами, можна створити ефектну копію. Саме за таким принципом працювали фальшивомонетники з Донеччини.
Затриманий: «Ну, и все, вот весь процесс такой: сделал, склеил, обрезал. И получились деньги. Полтинники, 50-т рублей, 20-ть, 10-ть он делал».
Апетит цих зловмисників був менший, ніж попередніх: виготовили лише дві тисячі гривень. А ось копії – якісніші.
Андрій Селиван, керівник сектору Ясинуватського РВ міліції «Купюры были не такого уж и плохого качества, к тому же им придавали вид таких помятых бумажек и при ночном освещении для пожилого человека они представлялись нормальными деньгами».
Зазвичай такі фальшивомонетники розраховують на людей похилого віку або ж мешканців провінції. Ці категорії населення часто не володіють інформацією про ступені захисту грошей. Вони іноді навіть долара чи найбільшого номіналу гривні не бачили.
Юлія Бєлова, керівник експертної служби ГУ міліції Київської області: «Скупають свиней, сахар викупають, тоді можуть обдурити людей, які не інформовані, можуть давати в доларах, а інколи це просто тугрики з іншої країни, а люди говорили, що це іменно долари і люди велися, тому що бачили зображення зеленого кольору нанесене».
Найпопулярніший спосіб перевірити гроші - роздивитися водяного знака. Так часто роблять продавчині на ринках.
Надія Іванівна, продавчиня: «Ой доця, я доборе й не знаю, отако взяла, бачу, що це отако і всьо, отак провіряю, в карман і пошьов».
Жінка каже – її ще ніхто не ошукав. Та розуміє – від цього не застрахована. Несправжня банкнота може потрапити й до касира в банку. Олена Лілик – працівниця комерційної структури з великим досвідом. Вона пригадує такі випадки. Каже – з роками навчилася відрізняти несправжні гроші.
Олена Лілик, керівник відділу комерційного банку: «Сразу чувствуется такой характерный хруст бумаги, скажем так, она не рвется, если ее немного растягивать, она эластичная».
Пані Олена додає – на підробці написи нечіткі, погано видно водяного знака та й голограми може не бути. Нині українські гривні мають, у середньому, вісім ступенів захисту. Утім, звичайна людина може розпізнати тільки кілька. Інших елементів без спеціальної техніки не розгледіти. Під час професійної експертизи видно всі деталі. Під ультрафіолетом на двадцяти-гривневій банкноті має світитися смужка на портреті Івана Франка. Натомість, підробна двадцятка - вся синя. Ось така рівна поверхня фальшивки під мікроскопом. Реальні ж гроші – неначе грав’юра. Загалом імітують будь-які гроші. Той, у чиї руки випадково потрапила підробка, кримінальної відповідальності не несе. Це доти, доки людина не намагається збути банкноту.
Микола Жукович, керівник відділу ГУ МВСУ в Київській області: «Іде кримінальна відповідальність за статтею 199 – це мінімальний термін покарання від 3-х років, якщо це вже буде йти група осіб, то там до 10-ти і 15-ти років може дійти».
Несправжню валюту ліпше одразу нести до міліційного відділку. Так можна з’ясувати джерело походження підробки. Банкноту конфіскують як речовий доказ. Фальшивих грошей на справжні в Україні ніхто не міняє.