Загублені в тумані. Мешканці полтавських сіл блукають рідними вулицями, а дехто навіть не може дійти на роботу. Їхні села оповив дим від торфяних пожеж - там тліє аж 170 гектарів. Люди задихаються та шикуються в черги до місцевих лікарів.

Селяни... в тумані! Мешканцям кількох полтавських сіл несила дійти на роботу!  

Микола Місюра, мешканець села Романівки:

- Жінка пішла на роботу і заблудилася. Визивали завферму, щоб її знайшли. Вона тільки на сигнал машини, машина стояла, сигналила на трасі, сигналила, вона йшла на сигнал, щоб дійти, добратися на ферму. 

А все - через пожежі на торфовищах. Селянські хати оповив густий дим.

Сергій Костенко, заступник голови Зубанівської сільської ради:

- Дим дуже великий іде, їдкий, і особенно коли вітер на села на ці - неможна дихати. А люди тут хворіють на тиск. І різні болячки, які в кого єсть. Це дуже неприємно.

Задуха, кашель, астма та алергія. А ще загострення хронічних недуг. З усіма цими скаргами люди йдуть до місцевої амбулаторії.

Валентина Петракій, медсестра Зубанівської амбулаторії:

- Жалуються на задишки. Люди, які хворіють бронхіальними астмами, страдають в першу чергу вони. Капаєм, і все. Тому що люди задихаються. О, такого, як цей рік, ще не було ніколи. Горіло, ну не так, зовсім не так. Бувало, тиждень. А цей рік місяць у нас горіло, тушили. Це вже місяць, мабуть, тут тушать Романівку.

Рятувальники вже по кілька місяців живуть на болотах. Щоб не гаяти часу, облаштували польові містечка.

Сергій Тронов, рятувальник:

- В кунгах, которые вы видите за мной, мы проживаем. Еду нам привозят с Хорола. В палатке установлен полевой душ. Живём уже тут неделями. Привыкли.

Приборкання торф'яних пожеж потребує багато часу та витрат. Тління відбувається всередині ґрунту. Щоб його загасити - потрібно чимало води. Рятувальники беруть її з найближчих водойм. Інколи за кілька кілометрів від місця займання.

Андрій Ісак, керівник оперативного штабу Держслужби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області:

- Глибина залягання торфовищ доходе до 2, двох з половиною метрів. Це ускладнює, не пробиваємо струменем води, не доходимо до осередка пожежі. Таким чином, якщо проводити гасіння пожеж поверхневих на сьогодення, наприклад, то на слідущий день появляється на тому ж самому місці, появляються ті ж самі осередки.

Усьому виною - суха погода та легковажність селян, кажуть рятувальники. На Полтавщині вже понад 5 місяців не було дощів. Тож досить однієї іскри, аби все навколо спалахнуло. А селяни традиційно восени палять траву та очерет. Зараз тліє 170 гектарів торфовищ. За прогнозами пожежників, аби загасити все, їм ще потрібно зо три тижні.