Потрійний підпал, або як на Харківщині горіла історична пам'ятка - маєток видатного роду Святополк-Мирських. Обійстя розташоване в мальовничій місцевості на околиці містечка Люботина. Після жовтневої революції у величній споруді облаштували дитячий будинок, пізніше - інтернат для дітей-сиріт. Від 90-х років маєток у занепаді, його вподобали місцеві пияки та наркомани.

Садиба Святополк-Мирських на околиці Люботина загорілася під вечір. Житлових будинків поблизу немає, і пожежу помітили, коли вже палав дах у двох корпусах. Пощастило, що найцінніша історична будівля зайнялася останньою, тож коли прибули пожежники, там тільки розгоралося полум'я.

Ігор Лупандін, помічник керівника Держслужби з надзвичайних ситуацій у Харківській області:

- Когда наши ребята приехали, то в историческом месте они практически одним ведром воды залили этот очаг пожара. А больше пострадали - 250 кв.м, внутренние перегородки и перекрытия, в том числе и кровля - это как раз новые здания, можно сказать в кавычках - "новые", после 1917 года постройки.

Спалахнуло одночасно в трьох місцях, тому рятувальники впевнені - то був навмисний підпал. Те, що маєток врешті запалав - не дивується ніхто. За радянської влади в колишньому князівському обійсті влаштували дитячий будинок, потім інтернат для сиріт. У дев'яностих його закрили.

Ольга Копійка, свідок: 

- Я считаю, это просто безобразие, что никому не нужно, бесхозность! Тут и наркоманы, и девочки, которым надо с мальчиками где-то перебыть. Это же ужасно!

Ольга Прохорівна працювала в інтернаті з шістдесятих. Каже: хотіла прибігти подивитися на пожежу, але не дійшла - розтривожилась, прихопило серце. Князівська садиба давно перетворилася на кубло, де вешталися безхатченки й наркомани. Територія - велетенська, чотири корпуси: тут потрібна сувора охорона, а нема ніякої.

Віра Сивицька, директор Люботинського навчально-виховного комплексу:

- Вот тут был пойман мужчина, и был суд. Который резал металл и сдавал его. Но он, кроме того, что воровал - он еще и на девочку напал. Потом уже раскрутили. Они здесь и прятались, и воровали металл, сдавали. Вы ж понимаете, что то, что бесхозное...

Зібрані на згарищі речові докази тепер досліджують експерти пожежної служби. Висновки вони передадуть правоохоронцям. І якщо злочин буде очевидним - міліції доведеться шукати паліїв.

Ольга Копійка, свідок:

- Может, они собираются что-то тут делать. Может, площадь эта нужна кому-то?

Місцеві воліють, аби занедбаний маєток знайшов заможного господаря і той відновив колишню розкіш - влаштував дитячий заклад або музей. Якщо залишити все так, як є, родова садиба князів Святополк-Мирських зникне назавжди.

- Там шла вниз дорога. Барыня выезжала, ехала в церковь - по обеим сторонам дороги стояли дети. Она их угощала чем-то, деток. Потом через пруд они построили мост. Чтобы прямо в церковь заезжать на своем фаэтоне.

Ганна Силаєва, кореспондентка:

- Востаннє дітлахи тут були у 90-х. Постійного інтернату вже не було, і малечу привозили сюди на літок, на відпочинок. Відтоді, вже 2 десятки років, історична садиба стоїть порожня. І руйнують її не тільки час, зливи, буревії, а найбільше - людська недбалість та байдужість.