На Донеччині в пожежі, що спалахнула через трирічну дитину, минулося  без смертей.  12-річна  Анжела, перемагаючи страх, витягла з полум'я і братика - який бавився з сірниками, і  немовля-сестричку, якій  від народження лише 10 днів.  Тепер багатодітну родину, що не оговталася від шоку, бентежить ще й реакція місцевих чиновників. Вони вважають, що  пожежа - не підстава надавати погорільцям нове житло.

У родині Левченків семеро дітей: найстаршому Володимирові - 20, найменшій Віолетті - два тижні. Певного дня батьки поїхали у справах, старші - були на навчанні. За головну вдома лишилася 12-річна Анжела.

Анжела Левченко, рятівниця:

- Здесь стояла коляска с младшей сестрой, я ее взяла на руки, чтобы она не плакала.

Коли Анжела колисала крихітку, трирічний Максимко бавився в коридорі. Там і натрапив на сірники. Дитяча забава вмить перетворилася на нищівну й жахливу стихію. Проте дівчинка не розгубилася.

Анжела Левченко, рятівниця:

- Когда услышала дым, я завернула ее в одеяло, и пошла в коридор. Увидела огонь - и отнесла сестру к бабушке Вале, потом взяла младшего брата и вывела его.

Пожежа миттю поширилася домівкою. Дівчинка встигла попередити про лихо сусідів. Жінка похилого віку з квартири поряд викликала пожежників й побігла заливати вогонь водою.

Валентина Тисченко, сусідка:

- Открываю - стоит Анжелка с малышкою на руках, и Максим вот так вот стоит в колготочках, рубашечке. Я скорее его за руку схватила и малышку, глянула - тряпка горит на дверях. Она эту тряпку хватает, Анжела, и прямо сдирает с дверей.

Вогнеборці прибули за кілька хвилин, діти були вже в безпеці. Проте полум'я  розгорялося.

Сергій Никитенко, заступник керівника Горлівського МУ МНС:

- Было установлено, что происходит задымление лестничной клетки и квартиры, в которой происходит пожар. На тушении был задействован один ствол личным составом 28-й части.

Проте врятувати квартиру, в якій мешкала багатодітна родина, не вдалося. Вона згоріла дотла. Першими зголосилися допомогти сім'ї у школі, де навчається Анжела.

Тамара Самігуліна, заступник директора школи № 23 м. Горлівки:

- И педколлектив, и ученики, и родители. Мы собрали деньги для этой семьи, вещи, необходимые продукты на первое время. Ну, и по сегодняшний день жители поселка, а мы живем в поселке, и друг друга знаем. Несут семье уже даже не предметы первой необходимости, но и посуду, и постельное белье, и детские игрушки.

Поки погорільців прихистили сусіди. Дали постраждалим найбільшу кімнату.

Лілія, постраждала:

- Тесно нам, конечно. Ну а куда? Нам больше деваться некуда. Тут родственников у нас нет никого. Жили в той квартире, муж я и дети, теперь здесь. Понятно, что и соседей стесняем, ну а куда? Нам идти некуда.

Місцева влада досі вирішує, чи допомагатиме погорільцям загалом.

Віктор, постраждалий:

- Обращались и в ЖЭК, там сразу сказали: квартир нет. В горисполкоме сказали: становитесь в очередь, а очередь - 5 тысяч человек. Спросил, нет ли другого жилья, сказали, что нет. Пожар - не повод, чтобы давать вам квартиру.

Тож багатодітна родина тепер сподівається лише на допомогу небайдужих людей.