І знову людей убивають цигарки. В Оболонському районі Києва в пожежі загинув чоловік. Вогонь знищив квартиру. Пошкоджено й сусідні помешкання.
Уночі на вулиці Полярній було ясно, немов удень. У будинку номер 5-А палала квартира. Коли приїхали рятувальники, довкола було повно людей, серед них і мешканка охопленого вогнем помешкання.
Владислав Чуян, заступник керівника Оболонського РУ МНС м. Києва:
- Під час гасіння було виявлено труп чоловіка 66-го року народження. Його винесли, але врятувати не змогли. В квартирі знаходилася його сестра, вона вибігла з квартири, а про нього вважаємо що забула. А причина - паління в ліжку.
Шваґер загиблого, Сергій, також мешкав у цій оселі. Коли сталося лихо - саме таксував, коли приїхав додому - побачив на згарище.
Сергій, постраждалий:
- Да все сгорело, я в шоке ценные вещи, документы, все сгорело, все.
Чоловік також переконаний, що все через цигарку. Звинувачує в усьому загиблого.
Сергій, мешканець квартири:
- Был мой деверь, и моя жена. Деверь умер.
- Ви припускаєте, що це паління в ліжку?
- Я уверен, потому что он имел такую привычку.
- Ви раніше робили зауваження?
- О, постоянно.
МНСівці припускають, що то не загиблий курив, а його сестра. Адже коли приїхали, вона була п'яна мов чіп. Такою побачила її й наша знімальна група. Поки інспектори з'ясовують справжню причину займання, сусіди сушать голову, з кого вимагати відшкодування.
Олександр Дем’янчук, кореспондент:
- Пожежа виникла ще вночі. Натомість її наслідки сусіди відчувають і досі. Речі згорнуті, відсутність електрики, нестерпний сморід і постійний душ зі стелі.
Така тепер Костянтинова кімната. Парубок каже, його кицька Клеопатра першою відчула лихо. Поводилася дивно. Якби могла розмовляти, попередила б. Та ба. Про сусідів хлопець знає не багато.
Костянтин, постраждалий:
- Там женщина Наташа с братом была, брат чуть ли ни при смерти, болел, в общем-то. Они там, естественно, выпивают в порядке.
Постраждали й люди в іншому під'їзді. Вогонь перекинувся на їхній балкон. Далі - вигоріла кімната. Тепер метикують, що робити. Натомість Сергій ходить згарищем і дякує Богові, що його семирічний син тієї ночі був у бабусі. Там мешкатиме, певно, ще довго.