Один недопалок - дві смерті. На Київщині згоріли співмашканці. Сценарій пожежі стандартний: випили, закурили в ліжку, заснули. Сусіди викликали пожежників, та рятувати було запізно. На місці лиха побувала Марина Борисполець.

Дядька Григорія розбудили о шостій ранку, сказали, зайнялася хата його сусіди й небожа.

Григорій, дядько загиблого:

- Я вискочив сюди, не бачу тут нічого, подскочив ззаду, ззаду вже горить хата. Ось сюди я підскочив, я засипав тут снігом з-під низу, ось тут хата горіла,ось воно видно.

Хоч скільки сипав снігом пан Григорій - вогонь не вщухав. Самотужки потрапити до хати чоловік також не зміг, двері були зачинені зсередини. Довелося викликати пожежників.

Олександр Грищенко, співробітник Васильківського РВ МНС:

- По приїзду вибили двері, так як туди зайти було неможливо, вони зачинилися всередині. Такої пожежі тут не було, як ви бачите. Конструкції всі вціліли, вигоріла одна сторона, де полягали відпочивати. Дерев’яні конструкції затлілися від дивану, після чого почали тліти, і вони задихнулися.

Дядько Григорій показує нам, де знайшли його племінника і співмешканку.

Григорій, дядько загиблого:

- Осьо воно тут стояло.

- Ліжко?

- Да.

- А його десь тут знайшли?

- Його там знайшли, а її тут… но я не бачив, де. Її тут уже хлопці бігали, а його он аж там, бачите, пляма получається, він лежав на том.

Чоловік про племінника та його співмешканку багато не розповідає. Повторює лише одне: сорокап'ятирічний Олександр багато пив, так само і його пасія. Жили разом з півроку, постійного місця роботи не мали. Коли хтось з односельців кликав, то допомагали на городі чи в господарстві. З того й гроші мали. Про співмешканку небожа дядько взагалі мало знає, навіть імені точно не пам’ятає, каже чи то Лідою, чи то Людою звалася.

Григорій, дядько загиблого:

- Не знаю, вона судіма була. Не знаю. Там отаке - два вершка од горшка.

- А довго жили?

- Ну, як вони жили… як жили… це ви все записуєте, не буду дальше нічого говорити, як жили... за цим ділом оце вони жили так.

Пан Григорій за племінником шкодує, а ще більше за вигорілою хатою. Каже, боляче, що через оковиту і себе занапастили, і будівлю.

Григорій, дядько загиблого:

- Це тут ми виросли, і пупи наші тут закопані. Ну, ти поняла, це наша батьківська хата, батьки тут жили і тут ми виросли.

Загиблого чоловіка ховатимуть завтра. А що буде з тілом його співмешканки - невідомо.

Марина Борисполець, Аркадій Моос, НТН.