 |
  |
«Пекельним бумом» називає служба 101 період з середини березня до кінця травня. Коли волинські селяни намагаються спалити все, що назбиралося на городі за зиму. Така діяльність призвела до того, що в п’яти кілометрах від Луцька мало не пішли за димом більше двох тисяч фруктових дерев державного саду. Хтось підпалив суху траву, і вогонь охопив 30-ть гектарів. МНС-ники спинили червоного півня лише радикальним методом: тактикою зустрічного випалювання.
Олександр Слобода, фахівець відділу держпожнагляду ГУ МНС в області: «Потрібно, щоби люди безпосередньо були присутні біля багаття, яке вони розпалюють, щоби було встановлено контрольоване горіння. Не відходити далеко від цього вогнища, не допускати до цього полум’я дітей. Тому що діти ведуть себе неохайно - можуть розкинути це полум’я. Після спалювання залити очаг пожежі водою, або засипати піском».
Нагадати про це вони збираються під час подвірних обходів. Та слухачів на селі у фахівців держпожнагляду небагато. Головно на діалоги пристають літні люди. Молодь про небезпеку і чути не хоче.
Людмила Швець, мешканка села Маяків: «Ми там додивляємося: якщо вітер, то не палимо. Тільки в тиху, суху погоду. Стараємося не палити - в нас он солома стоїть, хата рядом. Мало шо, загориться… Ми все знаємо, ми в курсі».
А ось 52-річний мешканець іншого волинського села Забродів підступності вогню значення не надав. Під час спалювання бадилля на присадибній ділянці відійшов від багаття на якихось 20 хвилин. Цього вистачило, аби через розкидану довкола солому зайнявся дерев’яний будинок сусідки. Довелося викликати 101, ще й компенсувати збитки. Зокрема й екологам.
Анатолій Приходько, спеціаліст Волинської держекоінспекції: «Нікому не приємно дихати, коли біля нього палять і нема чим дихати. Особливо, людям з певними захворюваннями. Алергічними. Вони реагують, дзвонять до нас, щоб щось зробити. Не кожен переносить той дим: раз не можна, то не можна».
Та привчити люд не палити вогнища екологам вдасться не скоро. Кажуть, обійти з рейдами кожне село вони не взмозі. Ніякого ресурсу не вистачить. Хай навіть на стороні служби закон.
Анатолій Франчак, спеціаліст Волинської держекоінспекції: «Штрафні санкції накладаються в неоподаткованих мінімумах доходів громадян. Чинним законодавством передбачено на громадян від 5 до 10, якщо перевести в грошовий еквівалент - від 75 до 170 грн. А на посадових осіб - від 50 неоподаткованих мінімумів до 70. Це десь 800 гривень – 1190».
Забруднення повітря у поєднанні з небезпекою масштабних займань для Волині - проблема нагальна вже не перший рік. Тільки за березень-квітень МНС-ники 73 рази виїздили за такими викликами. Але до відповідальності паліїв сухої рослинності притягли тільки тричі.