 |
  |
Воно б не було так страшно, якби у центрі пожежі не опинився газовий балон. Горить наука. Інтелектуальна еліта України, та й самі пожежники спочатку не можуть зрозуміти: чому? Лабораторія горить дотла. Українські фізики-технологи про пожежу дізналися, коли дим вже всю будівлю заполонив.
Олександр Томашов, керівник Святошинського РУ МНС м. Києва: «Перший сигнал поступив від співробітників, які були на третьому поверсі, які почали задихатися, почули їдкий дим. На щастя, в цьому приміщенні не було людей».
На місці колишньої лабораторії нині згарище. Закоротило проводку – така версія тутешніх робітників. Могло бути ще гірше – у центрі пожежі опинився газовий балон.
Володимирові пожежа перервала засідання у директора. Нині згадує – коли дізнався про полум’я, його охопив шок. Науковець пам‘ятав про балон із пропаном. Що могло статися, якби полум’я охопило і його, навіть думати не хоче.
Володимир Міщук, співробітник науково-дослідницького інституту: «Були ми на совєщанії в замдиректора, і от дзвонять - пожар. Ми сюда прийшли і почали обестачувати. А то, шо касається внутрішнього обладнання, то відновлюємо своїми силами». Вогонь загасили пожежники. За 10 хвилин. Могли б і швидше, якби не витрачали час на термінову евакуацію газового балону.
Олександр Томашов, керівник Святошинського РУ МНС м. Києва: «Співробітники нашого підрозділу винесли цей балон з пропаном і одночасно гасили пожежу. Було задіяно три підрозділи. Було задіяно два підрозділи Святошинського МНС і 1 Голосіївського».
Тепер наукова інтелігенція зачищає за собою наслідки власної необережності.
Як так могло статися – у провідному фізичному науковому центрі перегоріла електромережа та ще й балон опинився там, де не мав бути? Працівники інституту розводять руками.
Лабораторію відновлять, – обіцяють науковці. А балон продадуть. Нащо добро переводити.
Науковець: «Ну, там ще трохи є газ. - А ви його не боїтеся тут тримати? – Ну, а шо тут з ним станеться, ми його здамо кудись».