Цю багатоповерхівку вже давно облюбували безхатченки. Тутешні підвали слугують їм за домівку, щойно приходять морози. Поводяться бідаки й справді, як у себе вдома: зносять до підземелля мотлох, гріються оковитою і курять. Такий релакс регулярно закінчується тим, що мешканцям доводиться викликати пожежних.
Віра Шаповал, жителька будинку: «Служба 081 – дзвоніть на ЖЕК. Звоню, вона на мене каже, ти істеричка? Хоч одна служба в нашем городе есть, я - ось у мене телефон, а мобілку в хаті забула – нажала 01 і сказала: «Девушка, поможіть хоч Ви моєму горю. Я живу на першому поверсі, інвалід, все в хаті димить».
Палаючий підвал виявився справжнім гуртожитком: рятувальники визволили з вогню аж п’ятьох його мешканців.
Сергій Петров, начальник караулу пожежної частини: «Было обнаружено 3 человека: 2 женщины и 1 мужчина. Женщину, мужчину вывели, одну женщину вынесли на свежий воздух. После чего зашли опять в задымленную зону и в другом помещении опять были обнаружены мужчина и женщина, которых тоже вывели на свежий воздух. Все пострадавшие были в нетрезвом состоянии».
Безпритульні від медичної допомоги відмовилися і розбрелися хто куди. Скоро повернуться, впевнений директор місцевого ЖЕКу. Лише в обгорілому підвалі за сезон комунальники встигли змінити чотири ось такі замки. Їх зривають продовж пари тижнів.
Василь Луковий, директор товариства «Ремонтник»: «Куда їм діваться, коли холодно? Вони всі лізуть в підвали. Де теплі й сухі підвали. Приїждає участковий, вивозить їх, але вони через 3-5 днів знову з’являються у нас».
І справді, вже наступного дня біля дверей підвалу нас зустріла 60-річна Валентина. Жінка бомжує, відколи рік тому помер її співмешканець.
Валентина Давидова, бездомна: «Если мати жива, хай приїдуть за мною. Чи брат – Давидов Олександр Васильович, Полтавська область, Лохвицький район, село Луценки, це брат мій рідний. Приїдьте за мною, пожалуйста, прошу вас».