 |
  |
Будинків, де в холодну пору зігріваються біля груби, на Київщині вже небагато. На зміну традиційним дідівським пічкам повсюдно прийшли електрика та газ. Сільському клубу у Мазінках – 60. Ця споруда не дочекалася благ цивілізації. І урочистості для дорослих, і молодіжні тусовки взимку проходять тут під романтичне тріскотіння дров.
Віталії Іванович, завідувач мазінського сільського клубу: «Як на виходні в нас дискотеки, то ми перед виходними протоплюємо, і якщо якийсь празник, концерт – також. Сюди ми закладаємо дрова, розтоплюємо дровами, потім підкидаємо вугіль. У нас ця груба, іще друга...»
Завклубом взимку не до романтики - хвилюється за пожежну безпеку. Щоліта ремонтує груби та димар. А от обидва виходи з приміщення навіть у найлютіші холоди не утеплює. Тож місцеві любителі культурного відпочинку часто гріються самотужки.
Віталії Іванович, завідувач мазінського сільського клубу: «Це аварійний вихід на випадок пожежі. Його забити тим самим целофаном ми не маємо права. Для кожного села бич – це ночні бари. Молодь може прийти й випивши. Контролюємо».
За статистикою, негаразди з пічним опаленням трапляються через недбалість. Так на Київщині кожен другий постраждалий від чадного газу не любив трусити сажу. А от для одного з мешканців Обуховичів ця нелюбов закінчилася трагічно. Поки господар спочивав після хмільного застілля, зайнялася піч. Сажа перекрила димохід і полум’я потягло всередину помешкання.
Григорій Гавриловець, в. о. головного держінспектора Іванківського РВ МНС: «Лежанка, он туди піч ішла і тута біля цієї стіни внутрі видно там прогар, що дим пішов іменно в ту кімнату і він задихнувся від диму... Пляшка стояла, чарчини, валялися бутилки – чоловік, видно, вживав».
А от для Петра Максимовича з тих самих Мазінок такі історії – дивовижа. Пенсіонер каже, сорок років тому побудував піч й відтоді доглядає її, як годувальницю. Поділився секретом - щоб не мати мороки з димом, сажу трусить двічі на рік – навесні та восени. І дрова підбирає.
Петро Максимович, мешканець Мазінок: «Завісімо од дрів. Єслі дрова, наприклад, соснові – дуже диму багато. Як беркет – можемо відро не полностю дать. Но дрова хароші в нас. Акація - первєйші дрова, не чадне, ні шо. Нада не перетоплювать – 20 з лишнім».
Задля убезпечення дід радить час від часу оглядати внутрішню частину печі – неякісна цегла швидко вигорає.
Петро Максимович, мешканець Мазінок: «Де топка горить, так огнєупорний достали трошки, а то, значить, з сирця іде. Це дуже треба уніматєльно. Єслі у пічці стухає вже – можеш юшки класти, но не полностю, щоб щілинка протягувала, а то може бути скоплєніє».
З порадами Петра Максимовича погоджуються рятувальники. І додають, про всяк випадок біля печі обов`язково має бути жарозбірник.
Валерій Ненюк, старший інспектор Центру пропаганди ГУ МНС України у Київській області: «Класти перед піччю металевий лист розміром 50 на 70 сантиметрів, якщо з печі будуть вилітати жаринки, щоб не попадали на підлогу. Повинен бути заслінок в печі і люди повинні слідкувати, щоб своєчасно очищати від вуглинок і відповідно збирати їх у металевий посуд і виносити у відведене для цього місце, щоб вони в приміщенні не знаходились».
Вікторія Рубан, керівник Центру пропаганди ГУ МНСУ в Київській області: «При зниженні температури населення значно активніше починає користуватися печами, електрообігрівальними приладами, що і призводить до таких пожеж та загибелі людей. Щоб не сталося лиха, ми вкотре звертаємося до вас – будь ласка, чистіть димоходи від сажі вчасно, не використовуйте легкозаймисті речовини для розпалювання печей».
За інформацією МНС, поточного року через проблеми з пічним опаленням на Київщині сталися вже сто дев’яносто чотири пожежі. Десятеро недбалих любителів погрітися біля груби загинули.