 |
  |
Оселю Марченків журналісти «Свідка» застали в жалобі. Страшна пожежа забрала найдорожче – дружину й діточок. Крізь сльози люди згадують, що того трагічного вечора господар був на роботі, а господиня поралася на подвір’ї.
Коли дерев’яна веранда зненацька зайнялася, діти – 8-річний Андрійко та трирічна Віта – були в будинку. Мати одразу кинулася у вогонь рятувати малюків. За кілька хвилин на пожежу збіглися сусіди і почали гукати жінку. Та з будинку лише виривалося полум’я.
Василь, сусід: «Вогонь дуже сильний був. З веранди вирвали вікно, заліз всередину. Вже Катерина там знайшла малого на підлозі. В кімнату вікно вибили, так само всередину заліз. Диму дуже багато було, нічого не видно. Ліхтариком навпомацки знайшов жінку – матір».
Сусіди загасили полум’я водою з криниці. Потім винесли з будинку бездиханних матір і дітей. У жінки були дуже обпечені руки й ноги, а на голові вигоріло волосся. У чаду й вогні вона встигла накрити собою одну донечку.
Олександр Ромащенко, заст. керівника ГУ МНСУ в Житомирській обл.: «На превеликий жаль, ми констатуємо те, що пожежні підрозділи знаходилися на відстані 25 км від цього населеного пункту, і фізично не могли прибути до місця пожежі завчасно, і здійснити рятувальні заходи».
Сусіди й родичі погорільців одразу ж викликали «швидку». Допомога в село їхала майже годину.
Любов Іванівна, бабуся загиблих: «Таки ця «скора» приїхала через 55 хвилин. Заходить один такий, можна сказати неук. Фельдшер чи то що, якогось чемоданчика з собою несе. Дітки лежали на столі. Одне і друге. Заглянув дівчинці в очі, каже – не живе. Хлопчику подивилися – дише. Дише, то спасай. Ні, заставив нас нести його в машину».
Та хлопчина до лікарні не доїхав – не приходячи до тями він помер у кареті «швидкої».
Любов Іванівна, бабуся загиблих: «Він нас відвіз оце по тій доріжці. На шосе вивіз і став. Вийняв ще якогось укола, і крізь штани джинсові у дупку дав йому ще укола. Потім зняв маску, а з носика вже побігло. Я й сама зрозуміла, що все».
Усі, хто знав загиблих, дуже за ними сумують. Кажуть, за одну мить не стало працьовитої і дружної сім’ї. Сусідка: «Хто її знав, ніхто не скаже поганого слова. За свої 28 років вона удвох з чоловіком все що в них є добилися своїми мозолями. Вона така – де її тільки не хватало. Де хто город садить, вона за відро і на поміч».
Олександра Макарівна, сусідка: «Чи я сажу, чи я копаю – давайте, я щось зроблю. Такої хазяйки, обійдіть усю Дубрівку, не найдете. І такі ці дітки. Ця маленька Віка... Йду в магазин, а вона: Баба Саша, а що ви будете купляти? Такі милі люди».
Близькі й досі не можуть збагнути, що спричинило страшну пожежу. Кажуть, ні з пічним опаленням, ні з електрикою у будинку клопоту ніколи не було. Не знайшли джерел займання й журналісти «Свідка».
Катерина, мати загиблої: «Вони ніколи сірників у руки не брали, в них поняття не було . Буває що, так Віка маленька каже, бабо, не можна, тато буде бити. В них цього не було, щоб вони сірниками гралися».
Не кажуть поки що нічого певного й рятувальники. Пояснюють, що на місці пожежі довго працювали експерти. Вони й мають зробити за тиждень попередній висновок.