Просто неймовірна історія білої лелеки, що живе в місті Ладижині, на Вінничині. Колись ще пташеням її від загибелі врятувала мешканка гуртожитку. Тепер Жоржина - так звуть пташку - живе серед людей, харчується борщем і спокійно виходить із дітьми гуляти на двір! І здається, тваринний світ їй зовсім не цікавий!

Жоржина гуляє з високо піднятим дзьобом, навіть серед залишків будівельних матеріалів й купи старих меблів. Тут на двадцяти метрах підвалу вона - справжня господиня.

- Жоржинка! Йди сюди! Ну іді! Іді на руці!

Кілька хвилин на знайомство із журналістами - і птаха сама йде до рук!

- Ай, умница! Ай, красавица! Моя девочка…

У підвалі гуртожитку Жоржина оселилася восени. Люди розповідають, що сюди лелеку принесла одна з сусідок. Птаха жінка підібрала в траві, коли та була ще пташеням. Вона випала з гнізда, але батьки чомусь її не підібрали.

Сергій Купчик, мешканець гуртожитку:

- Вона не знала даже, як літати, як ходити - не знала. Ноги довгі - вона ходила на колінах. Навколішках. Отак вона розказувала. Потім вона її ставила вже на ноги - щоб вона могла ходити.

Як доглядати за пташкою, жінка дізнавалася з інтернету. Спочатку годувала черв'яками, а згодом вихованка перейшла на людське меню.

Юрій, мешканець гуртожитку:

- Що приносим. Хто рибу старається приносити, но більше він морепродукти любить…

Сергій Купчик, мешканець гуртожитку:

-    Навіть борщ їсть.
-    Навіть борщ?
-    Да. Так-то вона, конєшно, шукає хробаків різних там, жучків, м'ясо їсть.

Нині ця лелека - справжня зірка. Й улюблениця малечі. Дітям Жоржина теж відповідає любов'ю.

-    В нього дзьоб довгий…
-    Подобається тобі цей аіст?
-    Так.
-    Його по обіді вигулюють?
-    Да! Я бачила.
-    Його і пообіді, і вечером вигулюють.

Єдине, чого так і не навчилася серед людей птаха - це літати. Проте мешканці гуртожитку не засмучуються, кажуть, що Жоржина повертатися до дикої природи навряд чи захоче. І велике питання - чи зможе сама жити? А без неї людям буде теж сумно. Зізнаються, що саме лелека принесла в будинок сімейне благополуччя й достаток. Бо відколи Жоржина тут оселилася - місцева влада капітально відремонтувала гуртожиток, і за півроку тут вже зіграли аж п'ять весіль.