У місті Дергачах під Харковом невідома істота знищила десятки кролів. Кровожерливий хижак розправився з тваринами, але тушки залишив, неначе знущався з хазяїв. Що то за невідомий вбивця?

Тридцять дві мертві пухнасті тушки - таку страшну картину вранці побачила Зоя Іванівна. На світанку вона вийшла годувати тварин, а виявилося, що вже нікого.

Зоя Стешенко, мешканка м. Дергачів:

- У сім годин я вийша, всігда я даю їсти утром. Вийшла, як глянула - шок, всьо. Я заскакую в хату і кричу на зятя. Шо таке? Я вже за серце фатилась. Серце в мене розривається. Представляєте, всі 32 кроля - і отак во.

Ганна Силаєва, кореспондентка:

- Очевидне пояснення - що кролів вбила зграя безпритульних собак або коти, тхір або лисиця - звичайний хижак. Але люди наполягають на потойбічній версії, наприклад, чупакабра. І справді, картина пригоди на місці кривавої розправи із безпомічними кролями - досить дивна.

Із 32 кролів з'їдений лише один. Решта - просто вбиті, наче заради забавки. Смерть тварин і справді містична. Ззовні не видно жодних ушкоджень.

- Вот здесь должны быть ребрышки. И вот здесь провал - их нет, они сломаны. Вот здесь должны быть ребра, они идут вот сюда. Здесь идет задняя часть, нога, здесь спинка, а вот здесь ребрышки. И их здесь нет. Они вдавлены - вот, внутрь.

Люди налякані - як невідома істота могла взагалі дістатися кролів. Адже ті були надійно замкнені у клітках.

- Здесь у нас вот такая была система. Вот было вот так оно закрыто, вот так. И это было просто вот так поднято и сорвано. Поддело оно его? И вот так оно валялось, и кролики вот так были, сверху. А дверка тут открывается.

- Это мог сделать и человек, и животное.

- Скорее всего, животное. Человек бы их просто украл, наверное.

У сусідніх клітках кровожерливий звір взагалі розірвав металеву сітку. Господиня дивується: треба мати неабияку силу і якесь знаряддя.

- Оно было приварено. Вот здесь было приварено, видите? И оно оторвано, оно вырвано. Вот здесь оно было зацеплено. И вот остались куски проволоки, видите?

Хазяї кажуть, що жодна з відомих їм тварин на таке не здатна. Сусідка розповідала, як днями вночі бачила на своєму подвір'ї... чупакабру.

Зоя Стешенко, мешканка м. Дергачів:

- Вона вийшла ноччю з фонариком. Я не знаю, вона казала: я сама вийшла. І світила. Каже, звєрь такий... Я, каже, бачила його, він не боявся. Я отак кричала, палкою стукала. Отакі, каже, глаза, якісь здорові. І передні лапи невеликі, а задні здорові. Каже, на кенгуру похоже.

Світлана Демчук, мешканка м. Дергачів:

- Если бы убил одного и съел - это было бы понятно. А так убиты все. Просто непонятная жестокость.

Господарі підраховують збитки. Кажуть, за одну ніч втратили щонайменше 6 тисяч гривень. Усю свою мертву живність тепер закопуватимуть у землю.

Світлана Демчук, мешканка м. Дергачів:

- Как бы... Кушать его... Неприятно. Надо копать теперь яму и...

- А шкурки?

- Не, шкурки не. Оно грязное, мокрое. Можно содрать. Но не такие уж мы, чтобы трупы как бы... Неприятно очень.

Пані Світлана в чупакабру не вірить. Каже: вовки мають таку звичку - вбивати не для їжі. Або ж дорослі хижаки вчили цуценят розправлятися зі здобиччю. Господарі не впадають у відчай і готуються розвести нове поголів'я кролів, але триматимуть їх вже в сараї.